Верховна Рада України розпочинає свій останній пленарний тиждень перед літніми канікулами, хоча спікер парламенту й заявив, що депутати в часи, коли над Україною нависла загроза, мають працювати, але, як показує минулорічний приклад, вони зберуться один-два рази на період літних канікул і все.
Тиждень планувався насиченим, але зважаючи на черговий виток парламентської кризи, дуже складно назбирати голоси для підтримки тих чи інших законопроектів, тому після засідання погоджувальної ради порядок денний дещо порідшав. До вашої уваги пропонуються найцікавіші проекти, які плануються до розгляду.
Сніговий ком недопрацювань
Минулотижневе блокування парламентської трибуни окремими політичними силами практично повністю паралізувало роботу законодавчого органу країни. На брифінгу, що відбувся наприкінці минулого робочого тижня, голова Верховної Ради Андрій Парубій висловив глибоке переконання, що мета цієї акції – не стільки перегляд тарифів у житлово-комунальному секторі та допомога простим людям, скільки дестабілізація ситуації в країні, та припустив, що це зовнішній сценарій. Все ж, якщо не брати до уваги політичні інтриги, то за фактом нерозглянутою залишилася ціла низка питань, яким планувалося приділити увагу. А тому не дивно, що більшість із них перекочували до анонсованого порядку денного поточного тижня пленарної сесії, який без перебільшення переповнений питаннями, які вже порушувалися раніше. Серед них варто відзначити законопроекти:
№2297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень», який стосується законодавчого врегулювання акумулювання благодійних пожертв, що здійснюються за допомогою електронних пристроїв за допомогою sms-повідомлень. «Слово і Діло» докладно приділяло увагу цьому матеріалу в статті про роботу Верховної Ради від 31 травня;
№3467 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень)», що нерозривно пов’язаний з останнім документом. Ця законодавча ініціатива звільняє згадані sms-повідомлення як окремий вид благодійності від оподаткування. Очікується, що це має сприяти популяризації та розвитку благодійної справи. Згідно з нормами проекту, також передбачається звільнення оператора телекомунікаційних послуг від оподаткування ПДВ операцій із надання послуг у частині опрацювання благодійного sms. Докладніше читайте в нашій минулій публікації;
№3081-Д «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який акцентує увагу на проблемі недостатнього розвитку українського кіно та кінематографу як складової частини сучасної культури суспільства. Законопроект за допомогою низки правових важелів покликаний створити сприятливі умови для виробництва вітчизняної кінопродукції, залучення інвестицій та розвитку галузі кінематографії в цілому. Докладніше читайте в нашій минулій публікації;
№3491 «Про освіту». До речі, для нього народні обранці так і не знайшли часу ані на лютневій сесії, ані на останньому робочому тижні пленарної сесії. Так, ідеться про повторне перше читання творіння уряду колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Нагадаємо, цей документ погоджено профільним та суміжними міністерствами. Нормами законопроекту запроваджується низка новацій у сфері освітньої діяльності, окремі з яких важко назвати позитивними. Серед них – зменшення розміру бюджетних асигнувань щодо ВВП, запровадження 12-річної програми здобуття загальної освіти, проходження педагогічними працівниками державної сертифікації тощо. Свого часу профспілка працівників освіти та науки України висловлювала протест ухваленню закону в запропонованій редакції. На думку освітян, ухвалення його в такій редакції погіршуватиме та звужуватиме зміст їхніх прав і свобод порівняно з чинним законом. «Слово і Діло» вже оприлюднювало огляд цього законопроекту, з яким є можливість ознайомитися в статті від 16 лютого поточного року;
№3006 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли», який має спростити та пришвидшити процес визнання спадщини відумерлою. Також пропонується передбачити перехід земельних ділянок, що перебувають у складі відумерлої спадщини, у комунальну власність територіальній громаді за місцем розташування такого майна. Детальніше читайте в публікації від 5 липня;
№4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора», котрим пропонується обмежити присутність в інформаційному просторі України творчість громадян Російської Федерації. Для цього запроваджується система оформлення свідоцтв на право проведення відповідних концертів, гастрольних та театральних вистав. Отримання їх буде можливим в тому числі за умови складання всіма учасниками та членами персоналу, пов'язаними з державою-агресором, письмових заяв про засудження окупації території України державою-агресором. Тобто для того, щоб провести відповідний захід, іноземним діячам культури доведеться публічно засудити політику Кремля, що, очевидно, може стати початком кінця їхньої кар'єри в країні походження. А тому теоретично йдеться про обмеження, а фактично – про заборону таких заходів. Також під забороною трансляції опинилися музичні твори, вперше оприлюднені після 1 січня 2014 року, за участю осіб, включених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Детальніше читайте в публікації від 5 липня.
Тарифи
28 травня 2015 року Верховною Радою було зареєстровано поданий урядом Арсенія Яценюка законопроект №2966 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», який більше року припадав пилом у парламентських кабінетах перед тим, як його внесли до зали. Документом пропонується законодавчо закріпити правовий статус цієї Комісії, її повноваження, економічну, політичну і фінансову незалежність при прийнятті рішень. Паралельно передбачається ціла низка змін до профільних актів чинного законодавства країни. В цілому цей документ має внести більше ясності до законодавчого регулювання цих питань.
З іншого боку, заслуговує на увагу точка зору експертів, яка полягає в тому, що законопроект, хоч і має раціональне зерно, але більш вдалим був би варіант комплексного підходу до цього питання з розробкою єдиного закону про державне регулювання на ринках енергетики та комунальних послуг із визначенням в ньому в тому числі вичерпного складу відповідних суб’єктів, їхнього статусу, функцій, повноважень, гарантій, принципів організації та діяльності.
Та шанси на позитивний розгляд законопроекту, насправді, не надто великі, особливо в контексті того, що парламентські комітети його положення визнали такими, що не відповідають нормам Конституції України й містять корупціогенні фактори.
Податки
Справжньою несподіванкою в проекті порядку денного виглядає законопроект №0940 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)», розроблений у 2014 році народними обранцями-мажоритарниками Сергієм Міщенком та Олегом Лукашуком, депутатські повноваження яких давно припинені. Базова концепція документу полягає у спрощенні порядку та зменшенні фінансових витрат громадян при оформленні прав власності на майно в порядку спадкування. Для цього будуть звільнені від сплати податку на доходи фізичних осіб при оформленні спадщини спадкоємців не лише першої, але й другої черги споріднення в розумінні податкового законодавства (рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері та онуки). Ймовірно, документ зможе покращити стан речей при оформленні спадщини в сільській місцевості, де родичі, приймаючи спадщину, не проводять відповідне переоформлення документів через те, що інколи сплата податку за отримане майно у спадщину та плата за проведення його оцінки становить більше, ніж реальна його ринкова вартість.
Корпоративні питання
Вчергове «під соусом» адаптації окремих положень законодавства України до європейської правової практики народні обранці планують проштовхнути правки до окремих законодавчих актів країни. Наразі йдеться про законопроект №974 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного капіталу». Та незважаючи на усталений стереотип, цей документ дійсно орієнтований на благі цілі. Так, законопроект спрямований на захист прав кредиторів господарських товариств у майнових взаємовідносинах. На законодавчому рівні закріплюється можливість надання такій особі права розпорядитись боргом товариства шляхом отримання частки в даному бізнесі, пропорційної статутному капіталу, з виплатами дивідендів на загальних правах учасника. Іншими словами, пропонується запровадити можливість конвертації зобов'язань юридичної особи перед кредитором на внесок цього кредитора до статутного капіталу, тобто відбуватиметься зарахування грошових вимог кредитора до товариства в обмін на корпоративні права в збільшеному статутному капіталі. Для товариства це означатиме погашення боргу перед кредитором, який своєю чергою отримує частку в статутному капіталі цього товариства.
З одного боку, це досить непоганий спосіб захисту інтересів кредитора та залучення іноземного інвестора, а з іншого – це змусить кінцевих бенефіціарів переглянути розмір статутного капіталу юридичної особи для мінімізації ризиків втратити над ним контролю. В цілому, закладена в документі ідея вже більше двадцяти років успішно застосовується в Польщі, а тому є підстави вважати, що незважаючи на недоліки юридичної техніки, парламент, мабуть, все ж таки підтримає цей законопроект.
Люстрація
Як відомо, зараз на розгляді Конституційного суду України перебуває подання народних депутатів України про визнання деяких положень ЗУ «Про очищення влади» неконституційними». Перспективи щодо цієї справи не дуже райдужні, за інсайдерською інформацією, КСУ збирається визнати більшість положень цього закону неконституційними. Владу такі перспективи не влаштовують, тому що це колосальні репутаційні втрати, а всі люстровані через суд вимагатимуть ще й компенсацію за час вимушеного прогулу.
Для того, щоб гарно вийти з цієї ситуації, Єгор Соболев, Леонід Ємець та Ігор Алєксєєв внесли законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади» №2695, що вносить зміни практично до кожної статті ЗУ «Про очищення влади», суттєво не міняючи зміст закону. Ідея полягає в тому, що після ухвалення змін до закону КСУ зможе вийти з гри, не втративши обличчя, тобто в зв’язку з тим, що закон було значною мірою змінено, КСУ зможе залишити конституційне подання без розгляду, тим самим не образивши нікого.
Подолання вето Президента
Цього пленарного тижня для подолання вето Президента виносяться закони України №2406 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», №2676 «Про внесення змін до закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам», №1165 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами», №3868 «Про внесення зміни до статті 13 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку». Докладніший аналіз дивіться в статті від 5 липня.
Внесення до порядку денного
Всього до порядку денного роботи сесії планується внести більше двадцяти законопроектів. Але найбільш цікавими є два: №4696 «Про внесення змін до регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій місії Європейського парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (докладніше в статті від 14 червня), а також №4380 «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» авторства Юлії Тимошенко. Сам законопроект написаний поспіхом і не відповідає нормам законотворчості, тому доволі дивно, яким чином він був узагалі зареєстрований. Втім, він пропонує встановити ряд фіскальних обмежень щодо взаємодії резидентів та нерезидентів зареєстрованих в країнах- офшорах та країнах із пільговим оподаткуванням прибутку підприємств. Законопроект пропонує визначити офшорні юрисдикції саме законом, в той час як зараз цей перелік затверджений постановою уряду. Окремо заслуговує на увагу той факт, що законопроект пропонує змінити порядок так званої «малої приватизації» шляхом обмеження кількості учасників такої приватизації шляхом заборони участі нерезидентів, що не відповідає загальнодержавній політиці відкритості приватизації. Концепція запропонована Юлією Володимирівною, на жаль, не відповідає на головне питання: яким чином повернути ті кошти, які вже виведені в офшори?
Регулювання
Щоб покращити правове регулювання адміністративних процедур, народні обранці пропонують внести відповідні правки до низки законодавчих актів шляхом прийняття законопроекту №4216 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню господарських товариств».
А з метою регуляції туристично-міграційних питань, Верховна Рада розгляне проект №2285а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в'їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї». Детальний аналіз вказаних проектів ви можете знайти в нашій попередній статті від 5 липня.
Реформа державної служби
З метою завершення реформи державної служби чи остаточного її провалу ВРУ має ухвалити одну важливу постанову №4459 «Про визначення представника Верховної Ради України до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби», без організації роботи цієї комісії новий ЗУ «Про державну службу» так і залишиться лише папером, а не втіленою реформою. Також цю постанову слід відзначити, адже ВРУ пропонує до складу комісії не заангажовану, підконтрольну особу чи знаного корупціонера, а професіонала з бездоганною репутацією – керівника Секретаріату КСУ Василькевича Я. І.
Також цього тижня спробують знову проголосувати за блок законопроектів щодо приватизації. Докладніше – в статті від 5 липня.
Аналітична група «Левіафан», спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»