Відставка Зурабова мала відбутися ще минулого року, якщо не раніше.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, аналізуючи інформацію про те, що президент РФ звільнив із посади посла РФ в Україні Михайла Зурабова.
«Зурабов мав піти з цієї посади ще в 2013 році. Він спаковував валізи ще до подій на Майдані. Російські джерела говорили про те, що він втомився працювати в Україні й хоче повернутися на роботу в Москву. Відбувся Майдан і йому довелося формально залишитися», – розповідає політолог.
За його словами, були плани в 2014 році замінити його на Володимира Лукіна, який брав участь у переговорах у Києві в лютому того ж року.
«Але ці плани не були реалізовані, оскільки Президентом України став Порошенко. Зурабов був добре знайомий із Порошенком і в них були непогані відносини. Мабуть, тоді в Москві вирішили використовувати це, щоб таким чином впливати на Порошенка», – пояснює експерт.
«На початку минулого року в Москві зрозуміли, що впливати на Порошенка не вийде. Відповідно, відпала потреба в Зурабові. Тоді ж його прибрали з Мінської переговорної групи», – додав Фесенко.
На його думку, питання звільнення Зурабова з посади затягнулося.
«Фактично Москву в Києві представляв Воробйов, якого нещодавно не стало. Можливо, смерть Воробйова змусила Москву шукати вирішення питання, тому що Зурабов, скоріш за все, бував у Києві вкрай рідко, та й сам хотів піти. Напевно, в Москві просто шукали варіанти, хто і в якому статусі може замінити Зурабова», – міркує він.
Зараз, як вважає політолог, головна інтрига полягає не у відставці Зурабова, що є цілком закономірним рішенням.
«Тимчасовий повірений цілком відповідає «замороженим» відносинам між РФ та Україною. Від того, хто це буде – політик, як Черномирдін, дипломат чи людина, пов'язана із силовим блоком – залежить подальша лінія РФ», – констатував експерт.
Як відомо, Михайло Зурабов був призначений послом РФ в Україні в серпні 2009 року. Він замінив на цій посаді Віктора Черномирдіна.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»