«Слово і Діло» продовжує традиційну щомісячну ретроспективу обіцянок політиків за останні роки. У перший день осені пропонуємо пригадати, які зобов’язання брали на себе українські можновладці у серпні 2013, 2014 та 2015 років.
Серпень 2013: швидкі допомоги, мости і Київ без гарячої води
Серпень 2013 року запам’ятався українцям кількома гучними заявами. Найрезонансніша з них – слова тодішнього президента Віктора Януковича про те, що до кінця року до регіонів надійдуть 2 тисячі автівок швидкої допомоги. Мало того, що Міністерство охорони здоров’я в 2013 році закупило лише 1423 таких авто, до регіонів вони були направлені лише наступного року. Тож цю обіцянку Янукович провалив.
Так само не виконав свою обіцянку Олександр Вілкул, який на той момент обіймав посаду віце-прем’єр-міністра. Тоді він пообіцяв у поточному році провести реконструкцію 50 мостів. «Слово і Діло» неодноразово намагалось отримати від віце-прем’єра звіт щодо виконання цього зобов’язання, проте обидва інформаційні запити порталу урядовець проігнорував. Таким чином, обіцянка отримала статус «не виконано».
Ще однією порожньою обіцянкою (що особливо запам’яталася киянам) є заява голови столичної міської адміністрації Олександра Попова про забезпечення гарячою водою всіх жителів міста до початку опалювального сезону. Однак станом на 16 жовтня, тобто за день після початку опалювального сезону в столиці, 40 будинків усе ще не отримували гарячу воду, а ще 300 – залишалися без опалення.
Серпень 2014: новий День захисника України, люстрація та євроінтеграція
Серпень 2014 року – третій місяць перебування на посаді Президента України Петра Порошенка. У час, коли на Донбасі тривали особливо жорстокі бої, а про Мінські переговори ще ніхто не чув, у День незалежності України Глава держави оголосив про заснування нового офіційного свята – Дня захисника України, що не збігатиметься зі святкуванням Дня захисника Вітчизни в СРСР та Росії. Датою нового свята обране 14 жовтня – так звана Покрова, одне з найголовніших свят запорізьких козаків. А за кілька днів після заяви Президента країна дізналася про оточення українських військових і добровольців у Іловайську, що надало цій обіцянці додаткової трагічної символічності...
Саме в серпні 2014 року відбулося перше сесійне голосування за закон «Про очищення влади». 14 серпня Верховна Рада підтримала люстраційний законопроект у першому читанні. Разом з іншими депутатами за нього практично повним складом проголосувала й «Батьківщина», відповідну обіцянку одного з лідерів якої, Сергія Соболєва, кількома днями раніше зафіксувало «Слово і Діло».
Нетипову з точки зору своїх повноважень обіцянку дав 18 серпня 2014 року спікер парламенту Олександр Турчинов. Він запевнив, що за 5 років Україна буде готова стати членом Євросоюзу, а до цього будуть проведені всі необхідні реформи. Треба сказати, що наша країна й справді, повільно й невпевнено, але виконує вимоги європейських партнерів. Проте роль у євроінтеграційних процесах Турчинова, який невдовзі залишив посаду голови ВР через розпуск парламенту та став секретарем РНБО, вочевидь є незначною.
Серпень 2015: збільшення контрактної складової армії, ЗВТ та розбірки з «Правим сектором» на Закарпатті
У 2015 році, знову ж таки, на День незалежності України Президент Петро Порошенко пообіцяв, що у Збройних силах України зросте кількість військовослужбовців за контрактом. У жовтні минулого року Глава держави підписав закон, що дозволив служити за контрактом 6 місяців. Така лібералізація контрактної служби та активна її популяризація призвели до того, що станом на 2 серпня 2016 року контракт на службу в армії України з початку року уклали понад 43 тисячі військовослужбовців.
Впорався зі своєю обіцянкою й колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який домігся набуття чинності Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Про те, що лібералізація торгово-економічних стосунків з Євросоюзом відбудеться за будь-яких умов, Яценюк заявив 28 серпня 2015 року, а вже 17 листопада 2015 року Рада Європейського союзу завершила всі процедури для запуску зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016 року. Що, власне, й відбулося.
А губернатору Закарпатської області Геннадію Москалю виявилася не до снаги обіцянка «вижити» з регіону представників «Правого сектору». Зробити так, щоб на Закарпатті жодного бійця «ПС» в області не було, голова ОДА пообіцяв 27 серпня 2015 року. Однак менш ніж за півроку в селищі Ясіня, на закарпатському гірськолижному курорті «Драгобрат» стався кривавий інцидент за участю представників «Правого сектору».
Також варто виділити ще кілька знакових обіцянок, якими запам’ятався той місяць. Наприклад, заяву керівника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника про створення у відомстві підрозділу для повернення активів з-за кордону. Яке де-факто не створене й досі – за понад рік після того, як була зареєстрована ця обіцянка. Також сюди потрапила обіцянка мера Одеси Геннадія Труханова, який заявив, що знесе всі кіоски з сигаретами, розташовані поблизу шкіл. Коли ж кореспондент «Слова і Діла» 11 листопада того ж року вирушив у рейд школами Одеси, йому виявилося неважко переконатися в тому, що ця обіцянка не виконана: на відстані менше 50 метрів від загальноосвітньої школи на вулиці Тінистій був розташований кіоск, де продають сигарети, а поруч – магазин, у якому торгують пивом.
Нагадаємо, минулого місяця ми згадували найголовніші обіцянки українських політиків за липень 2013-2015 років.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»