Субсидовані та щасливі: що обіцяли політики щодо субсидій

Читать на русском
Слово і Діло представляє огляд обіцянок українських політиків, які стосувалися виплати субсидій.

Підвищення цін на комунальні послуги та водночас виплата субсидій – саме таку політику обрала українська влада для того, щоб подолати масові неплатежі.

Найбільше обіцянок, як не дивно, дав колишній міністр соціальної політики, а нині віце-прем'єр-міністр із соціальних питань Павло Розенко.

Але почнемо ми свій огляд не з його обіцянок, а з народних депутатів із коаліції. Так, 18 вересня 2014 року, будучи ще кандидатом у нардепи від «Народного фронту», Андрій Іванчук у передвиборчій програмі пообіцяв, що не допустить скасування або скорочення субсидій малозабезпеченим громадянам на оплату комунальних послуг.

Через рік, уже після виборів, лідер його фракції Максим Бурбак заявив, що депутати не допустять згортання урядової програми житлово-комунальних субсидій. Обидві обіцянки депутатів від НФ перебувають у процесі виконання.

Найбільше обіцянок щодо субсидій роздали в 2016 році. 1 березня, будучи ще міністром соціальної політики, Павло Розенко пообіцяв, що українців не штрафуватимуть за неправильно оформлені субсидії. А через місяць заявив, що на наступний опалювальний період людям, які перебувають у системі субсидій, субсидія буде продовжена автоматично. Цю обіцянку Розенко виконав.

Після зміни складу уряду новопризначений прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що до початку опалювального сезону будуть знайдені додаткові компенсатори щодо полегшення громадянам навантаження оплати за комунальні послуги. Таким компенсатором може бути збільшення власного видобутку газу. За його словами, 50% ціни газу, який буде видобутий в Україні, будуть зараховуватися до Державного бюджету. А вже ці кошти будуть спрямовані через механізм компенсацій та субсидій до українських громадян.

Розенко, хоч і був звільнений із посади міністра соціальної політики, в новому уряді також отримав місце – крісло віце-прем'єр-міністра із соціальних питань. На цій посаді він також встиг роздати багато обіцянок. 29 квітня Розенко пообіцяв, що в разі виникнення необхідності у виділенні додаткових коштів для субсидій до Державного бюджету оперативно будуть внесені зміни, які покриють усі витрати.

Також віце-прем'єр заявив, що субсидії можна буде монетизувати або вкласти в програму з енергозбереження вже в 2017 році. А 12 вересня він заявив, що до Бюджету-2016 вже закладено близько 40 млрд гривень. У зв'язку з тим, що число субсидій збільшиться, на 2017 рік цифра буде закладена на рівні не менш ніж 52 млрд гривень.

Своєю чергою, прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв адресною допомогою компенсувати через субсидії малозабезпеченим громадянам запровадження єдиної ринкової ціни на газ.

А ось міністр соціальної політики в уряді Гройсмана Андрій Рева впевнений, що коштів на виплати субсидій вистачить. Поділяє цю думку й колега Реви по Кабміну, віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

Щоправда, більшість цих обіцянок перебувають у процесі виконання, тому поки важко сказати, чи впорається український уряд із такою кількістю зобов'язань, що стосуються субсидій. Питання навіть не в тому, чи виконають вони обіцянки, а в тому, чи зможе Державний бюджет витримати збільшення кількості субсидій.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: