У Генасамблеї ООН немає права вето в жодної держави. Право вето є лише в Радбезі ООН і лише його рішення є обов'язковими до виконання. Резолюції Генасамблеї мають рекомендаційний характер.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог-міжнародник Антон Кучухідзе, аналізуючи заяву Президента України Петра Порошенка на Генасамблеї ООН про те, що потрібно позбавити права вето країни-учасниці конфлікту та реформувати Радбез ООН.
«Чи не єдиний прецедент в історії був, коли на основі резолюції Генасамблеї ООН від 3 листопада 1950 року «Об'єднання заради миру», під час війни Північної Кореї проти Південної Кореї, були направлені Збройні сили ООН. Але це поодинокий випадок. Навіть резолюція Генасамблеї щодо Криму 2014 року має декларативний характер. Лише ми вважаємо цей документ аргументом. Але це просто декларація, на превеликий наш жаль», – пояснює Кучухідзе.
«Розмови про реформування Радбезу ООН точаться з початку 90-х років. Але потрібно розуміти, що ООН створена в результаті війни. По суті, владу над світом отримали країни-переможниці. Жодна з країн із цієї п'ятірки не буде зацікавлена, по-перше, позбавити себе права вето, а по-друге – надати це право іншим державам. Це не в їхніх інтересах, вони не хочуть втрачати монополію в світовій політиці, розширювати клуб правителів світом», – розповідає фахівець.
Таким чином, позбавити права вето постійних членів Радбезу ООН можна, якщо буде якийсь проект реформування, на який вони погодяться, що майже нереально.
Перший сучасний варіант ООН з'явився в результаті Першої світової війни. Хоча систему складно назвати справедливою. Друга, вже сучасна ООН з'явилася в результаті Другої світової.
«В підсумку, суто теретично, можна припустити, що лише в результаті Третьої світової війни вдасться створити щось нове на кшталт Радбезу ООН. Два шляхи – згода п'яти країн на реформування Ради безпеки або Третя світова. Очевидно, що обидва сценарії є малоймовірними», – проаналізував політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко назвав «ліцензією на вбивство» застосування права вето постійними членами Радбезу ООН у разі збройних конфліктів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»