Якби Верховна Рада України брала участь у змаганнях на звання найбільш кумедного парламенту світу, то неодмінно змагалася б за перемогу. Кількість відверто безглуздих рішень перебуває на межі здорового глузду. При цьому заручниками таких рішень часто стають інші органи влади. Адже спробуй не погодитися з рішенням парламенту, якщо воно продиктоване «патріотичними мотивами та великою любов’ю до Батьківщини». Тільки от де та міра, коли, прикриваючись патріотизмом і бажанням боротися зі злочинним режимом, можна приймати відверто безглузді рішення?
4 лютого 2015 року Верховна Рада України ухвалила найкоротший за весь час її існування закон. Можливо навіть – найкоротший за час існування людства, що цілком може бути підставою для внесення нинішнього українського парламенту до книги рекордів Гіннеса. Назва цього Закону – «Про позбавлення В. Януковича звання президента України». Ним Рада постановляє позбавити Януковича звання президента України. Все! На цьому, власне, закон і закінчується. Цікаво, що пояснювальна записка до закону складається з чотирьох сторінок, що, не знаю навіть, у скільки разів більше за обсяг самого закону.
ГПУ підозрює сина Януковича в заволодінні резиденцією «Межигір'я»Генеральна прокуратура України повідомила про підозру сину Віктора Януковича Олександру у причетності до заволодіння резиденцією Межигір'я.
Та насправді питання полягає не в кількості слів закону, хоча і це важливо, а в абсолютній юридичній безграмотності нинішніх «законодавців». Річ у тім, що закон є нормативно-правовим актом. Це означає, що він містить приписи багаторазового застосування на заздалегідь невизначену кількість випадків. Тобто закон не може регулювати відносини разового характеру. Втім, парламент звик усе врегульовувати законом, не вдаючись до книжок із теорії права для першого курсу. Так, ще за часів Кучми ухвалювалися закони для приватизації окремих підприємств, згодом цю практику продовжували нові покоління українських парламентарів.
Проте навіть не це є найбільшою проблемою цього закону. Річ у тім, що згідно зі статтею 105 Конституції, «звання президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту».
22 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила постанову «Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України». Отже, обставини припинення повноважень Віктора Януковича не пов’язані з процедурою імпічменту, тому поданий законопроект не узгоджується з нормами Основного Закону. Власне на цьому й акцентувало увагу Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку перед ухваленням даного закону. Втім, депутати вочевидь не бажали чути раціональних аргументів.
Парламент насправді мав два варіанти правового вирішення ситуації, пов’язаної з припиненням повноважень Януковича. Варіант перший: Рада могла провести процедуру імпічменту вже після обрання нового складу парламенту восени 2014 року. Варіант другий, теоретично можливий: внесення змін до Конституції України, із додаванням до підстав дострокового припинення повноважень президента таку причину, як самоусунення Гаранта від виконання обов’язків, із додатковою зміною редакції статті 105 Конституції України таким текстом: «звання президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки президент України не був усунений з посади в порядку імпічменту або у випадку самоусунення від виконання конституційних повноважень».
Азаров і Янукович не отримуватимуть пенсію в Україні – РозенкоВіце-прем'єр-міністр Павло Розенко повідомив, що екс-прем'єр Микола Азаров і колишній президент Віктор Янукович не отримуватимуть пенсію в Україні.
Насправді обидва запропоновані варіанти з юридичної точки зору не є ідеальними. Втім, вони були б значно більш юридично виважені, ніж те, що зробив парламент.
А тепер уявіть у якій ситуації опиняється Конституційний Суд України, симпатиком якого я зовсім не є, розглядаючи конституційність даного закону. З одного боку – тиск ура-патріотів і вигуки про зраду у випадку визнання закону неконституційним, а з іншого – цілком нікчемний закон.
Олександр Москалюк, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»