Останнім часом рішення керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції перебувають у зоні особливо пильної уваги суспільства. Причиною цьому – резонанс, який викликали окремі невдалі кроки. Так, наприклад, через переатестацію та неспроможність заповнити кадрові пробіли, у відомстві Хатії Деканоїдзе утворилася нестача поліцейських. Це стало причиною звільнення одного з керівників обласних управлінь Нацполіції – Гіоргі Лорткіпанідзе, що очолював поліцію Одеської області.
Також залишається на слуху питання призначення керівника Головного управління Національної поліції в Черкаській області Валерія Лютого, проти якого різко виступають активісти місцевих громадських організацій.
У зв’язку з цим «Слово і Діло» вирішило нагадати читачам, які обіцянки в галузі кадрової політики дали українцям керівники правоохоронних структур та дотичні до них народні депутати.
Так, ще в лютому 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що чисельність української поліції становитиме не більш ніж 120 тис. осіб. Поки що ця обіцянка перебуває в процесі виконання, та відомо, що станом на 31 жовтня поточного року штат Національної поліції складав 130 тис. людей, 118 тис. з яких – поліцейські. Втім, можливо, Авакову доведеться переглянути свої плани щодо скорочення кількості поліцейських, оскільки практика показує, що наявної кількості кадрів вочевидь недостатньо для ефективної боротьби зі злочинністю.
Аваков виконав свою обіцянку про проведення переатестації поліції в 2016 році, проте здійснити таку, здавалося б, просту для міністра річ, як оновлення конкретного райвідділу поліції, виявилося для нього непосильним завданням. Ідеться про скандальний відділок у Кривому Озері (Миколаївська область), який Аваков обіцяв реформувати й повністю оновити в кадровому плані. Проте, як з’ясувало «Слово і Діло», від роботи відсторонені лише 9 осіб із колишнього складу райвідділу, натомість понад 2 десятки кривоозерських поліцейських, що працювали там на момент убивства місцевого жителя Олександра Цукермана, продовжують обіймати свої колишні посади.
Тримаються за свої посади поліцейські не лише в регіонах, але й у Києві. Так, у квітні цього року почалася скандальна історія зі звільненням у результаті непроходження переатестації заступника начальника Головного слідчого управління, начальника управління Національної поліції Георгія Мамки. Йому вдалося поновитися на посаді через суд, після чого Деканоїдзе пообіцяла перевести його на роботу в Донецькій області. Що, власне, й було зроблено, проте й це рішення Мамка зміг оскаржити: суд визнав його незаконним. У липні Мамка звільнився з органів за власним бажанням, однак поки що відповідна обіцянка Деканоїдзе має статус «у процесі виконання».
Скандали навколо прізвищ окремих поліцейських виникали вже неодноразово. Так, усім відома історія патрульного Олексія Савкіна, який під час Революції Гідності підтримував дії «Беркута» і якого безуспішно намагався звільнити народний депутат Антон Геращенко. Успішнішою виявилася спроба іншого нардепа – члена «Відродження» Антона Яценка, котрий пообіцяв домогтися звільнення в. о. начальника поліції Умані Віталія Школенка, що, за інформацією депутата, займався «кришуванням» наркоторгівлі в місті.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»