Ненадання безвізового режиму може стати не єдиним сюрпризом у відносинах між Україною та ЄС. Українські політики наполягають на тому, що безвізовий режим ми зможемо отримати вже найближчим часом. Чітких дат вже не називають, втім, цей період може тривати від одного до шести місяців.
Як зазначають у самому ЄС, ситуація значно складніша. Надання безвізу начебто блокує ситуація довкола узгодження механізму призупинення. Самі європейські чиновники визнають, що це питання дуже гостро постало в останні півроку, коли ситуацію почали педалювати політики в самих європейських країнах через неконтрольований потік мігрантів. Обговорюється можливість того, що механізм призупинення безвізових режимів можуть так і не схвалити в 2016 році. Натомість це питання може бути відкладене аж до виборів у Франції, які відбудуться в квітні-травні 2017 року. Тобто повернутися до питання безвізу для України та Грузії в ЄС зможуть не раніше літа наступного року.
І хоч українські політики сподіваються, що питання надання безвізового режиму вдасться врегулювати вже до кінця грудня 2016 року, оптимізму в їхніх словах усе менше. Ще більш цікавою ситуація для українсько-європейських відносин може виявитися наступного року, адже в ключових країнах Євросоюзу відбуватимуться вибори. Як показала ситуація з президентськими виборами в Австрії, в Європі все популярнішими стають праворадикальні рухи й політики, які передусім наполягають на захисті національних інтересів та кордонів.
Вибори у Франції та Німеччині
Європейські політики наполягають на тому, що питання щодо призупинення безвізового режиму жодним чином не пов’язане з Україною. Питання узгодження механізму призупинення безвізового режиму начебто заклякло через незгоду позицій між ключовими європейськими країнами – Францією, Німеччино, Бельгією, Нідерландами та Італією.
Україна в контексті Brexit: чи варто перейматися долею ЄС?Яка доля чекає на Європейський Союз та перспективи України в ньому після виходу Великої Британії.
Втім, за підсумками саміту Україна-ЄС президент Єврокомсії Дональд Туск та президент Європейської Ради Жан-Клод Юнкер повідомили про згоду Франції та Німеччини розблокувати питання надання безвізового режиму для України.
Втім, певності в тому, що ситуація не зміниться вже за 5-6 місяців, немає. Передусім ідеться про президентські вибори у Франції, на яких усе більшу популярність здобувають праві партії з відверто націоналістичними позиціями. Йдеться про «Національний фронт» Марін Ле Пен та про ймовірного кандидата в президенти Франції від партії республіканців – Франсуа Фійона. Крім того, обидва політики мають дружні відносини з Росією та особисто з її лідером Володимиром Путіним. До слова, Фійон вважає за необхідне зняти економічні санкції з РФ, до того ж, за інформацією ЗМІ, під час публічного виступу звинуватив український парламент у тому, що він «відмовляється голосувати за автономію Донбасу».
Ще одна несприятлива для України ситуація у внутрішній політиці може скластися в найавторитетнішій країні ЄС – Німеччині. Там федеральні вибори відбудуться восени 2017 року. Канцлер Ангела Меркель та очолювана нею партія Християнсько-демократичний союз, яка також братиме участь у цих виборах, вже зазнала низку поразок на регіональних виборах. Ключовий об’єкт для критики з боку її опонентів – наслідки міграційної політики. Дедалі гучніше лунають ідеї німецьких націоналістів із критикою в бік влади щодо загрозливих тенденцій «міграційного питання» як для економіки, так і для національної безпеки. В авангарді антиімміграційної політики виступає партія «Альтернатива для Німеччини» на чолі з Фройке Петрі.
Цікаво, що участь у внутрішніх виборах у Німеччині може суттєво вплинути й на розстановку сил у ключових представницьких органах ЄС. Так, голова Європарламенту Мартін Шульц заявив про свої наміри брати учать у федеральних виборах, де він балотуватиметься на посаду канцлера. З одного боку, в разі його виграшу, Україна отримає надійного союзника в ЄС. Та з іншого – його похід на вибори може призвести до відставки президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, який нині працює в тісній зв’язці з Шульцом.
Італійський популізм, нідерландський націоналізм та знову Австрія
Вже 4 грудня італійці голосуватимуть на референдумі з приводу конституційної реформи. Опитування ініціював нинішній прем'єр-міністр країни Маттео Ренці. За задумом нинішнього керівництва країни, реформа забезпечить стабільність уряду, адже політична система зазнає суттєвих змін. Мають зменшитися чисельність та повноваження Сенату, а також змінитися порядок його формування. В разі, якщо італійці не підтримають цю ідею, Ренці вже пообіцяв піти у відставку. Тим самим він фактично перетворив опитування в голосування за вотум довіри до себе як до прем'єр-міністра.
Експерт назвав найбільш реалістичний сценарій запуску безвізового режиму для українцівПолітолог-міжнародник розповів, коли українцям варто чекати надання безвізового режиму, та пояснив, що гальмує процес.
Натомість все більшої популярності в Італії набуває політична сила з відверто популістськими позиціями – «П’ять зірок». До слова, одним із ключових меседжів її лідера Беппе Грильйо є вихід Італії з єврозони за прикладом Великобританії.
В середині березня 2017 року відбудуться парламентські вибори в Нідерландах. Ще в 2012 році перемогу на виборах здобула партія націоналістів «Свобода». Цього року політична сила може лише укріпити свої позиції: за даними соцопитувань, партія впритул наблизила свої рейтинги до Ліберальної партії прем'єр-міністра Марка Рютте. Лідер партії «Свобода» Геєрт Вілдерс відомий своєю антиісламістською позицією та агітує голландців ініціювати «Некзіт» – референдум за вихід з ЄС за прикладом Британії.
Нарешті, вже наступного вікенду австрійці повторно за цей рік обиратимуть собі президента. І хоча ця посада в Австрії вважається здебільшого церемоніальною, пристрасті розгорілися серйозні. Вибори, які з труднощами в травні цього року виграв кандидат від Партії зелених Александер Ван дер Беллен, були визнані недійсними, а результат анульований. Інтрига полягає в тому, що його найближчим суперником є лідер правої «Партії Свободи» Норберт Гоффер, який здобув популярність серед австрійців завдяки антиіммігрантській риториці. До слова, саме Гоффер від час своєї передвиборчої кампанії неодноразово пропонував визнати анексований Крим територією Росії.
Самі по собі?
Саміт Україна-ЄС залишив по собі неприємний післясмак. І це стосується не лише вже набридлого питання щодо надання безвізового режиму.
До безвізу з ЄС потрібно ставитися обережно – БезсмертнийКолишній представник України в Тристоронньої контактній групі Роман Безсмертний заявив, що відсутність безвіза з ЄС - не трагедія.
Все частіше ми стаємо свідками того, як країни Європи використовують слабкі позиції України собі на догоду. Так, дійсно, ніхто з нинішніх європейських лідерів поки що не порушує питання щодо скасування санкцій проти Росії. Та щойно така ідея знайде підтримку США, головного геополітичного гравця, завдяки якому ми все ще знаходимо підтримку серед країн ЄС, сумнівів у тому, що за цим прикладом підуть європейські лідери, немає. З огляду на перемогу Дональда Трампа, такого сценарію виключати не можна.
Дійсно, Президент України Петро Порошенко підтвердив, що за підсумками саміту європейські політики не змінили своєї позиції щодо анексії Росією Криму, а офіційного визнання від країн Євросоюзу Крим не отримає. Але водночас на Україну тиснуть в інших питаннях – наприклад, щодо скасування заборони на експорт необробленої української деревини. У відповідь на це ЄС готовий надати Україні останній транш фінансової допомоги – 600 мільйонів євро.
Усе б нічого, проте в ситуації, коли Україна, хоч і не без проблем, однак виконавши вимоги ЄС щодо безвізового режиму, його не отримує, такі ультимативні економічні вимоги з боку європейських партнерів дещо насторожують. Інших висновків, окрім тих, що Україні доводиться вже вкотре сподіватися лише на себе, така політика з боку ЄС не викликає. Тож, можливо, прийшов час більш рішуче відстоювати свої національні інтереси – як політичні, так і економічні?
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»