Тиждень, що минає, виявився багатим на події, правда, здебільшого неоднозначні або такі, які варто розцінювати радше зі знаком «мінус», аніж «плюс». Допит Януковича як свідка у справі працівників «Беркута», що жодним чином не означає його підсудність у справі Євромайдану як підозрюваного; численні обіцянки Луценка про засудження соратників екс-президента, які навряд чи будуть швидко реалізовані; провалена обіцянка Порошенка про отримання Україною безвізового режиму з ЄС до кінця листопада – усе це, на жаль, не додає оптимізму. Є, щоправда, й хороші новини, наприклад, завершення будівництва укриття на четвертим енергоблоком ЧАЕС чи довгоочікуване затвердження проекту медичної реформи. Усе це знайшло відображення в обіцянках політиків. Як саме – пропонуємо поговорити далі.
Топ-3 невиконаних обіцянок
Порошенко і безвізовий режим
Епопея із запровадженням безвізового режиму між Україною та Євросоюзом – мабуть одна з тих історій, що надовго запам’ятаються українцям про нинішнього Главу держави, навіть після його відставки. І річ не в тім, що виконання цієї обіцянки настільки важливе для України – у масштабах наших сьогоднішніх проблем «безвіз» міг би стати лише приємною дрібничкою, що підсолодила б життя відносно невеликій частині населення. Однак Президентом і урядом уже стільки було сказано й обіцяно з цього приводу, що чергова відмова ЄС давати нам такий довгоочікуваний безвізовий режим завдає їм величезних репутаційних втрат. «Слово і Діло» вже писало про те, яку багату історію має в Україні ця обіцянка.
Цього тижня портал закрив іще одне безперспективне зобов’язання з цього приводу – озвучену 20 жовтня Порошенком обіцянку про те, що громадяни нашої країни отримають право вільно пересуватися Європою до кінця листопада. 24 листопада на саміті Україна-ЄС відповідне рішення так і не було ухвалене. Президент Євроради Дональд Туск заявив, що проблема не в Україні – Київ, мовляв, свої зобов’язання виконав, – а голова Європарламенту Мартін Шульц пояснив, що посадовці ЄС повинні спочатку знайти порозуміння в питанні призупинки безвізового режиму, а вже потім давати його Україні.
Аваков і «кіотські» авто
У Національній поліції так і не отримали обіцяних міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим автомобілів Mitsubishi Outlander, які мали надійти в розпорядження правоохоронців до кінця осені. Відповідну обіцянку Аваков дав 15 липня цього року. Анонсуючи отримання нових японських автівок, міністр уточнив, що йдеться про машини, які Україна має отримати за Кіотським протоколом до 30 листопада. При цьому до кінця року Аваков планував завершити розподіл автомобілів між підрозділами. Однак 29 листопада стало відомо, що компанія «Ніко», яка виграла тендер на поставку Mitsubishi Outlander для патрульної поліції, анонсувала їх надходження лише в 2017 році.
Диппаспорт як інструмент піару
Невиконана обіцянка лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка про здачу всією його фракцією дипломатичних паспортів до МЗС належить до тих зобов’язань, реалізація яких не вимагала від парламентаря надзусиль. Більше того, Ляшко з власної ініціативи підняв питання незаконного утримання на руках дипломатичних паспортів депутатами – і дуже голосно на цьому «пропіарився»: розмахував документом, стоячи за трибуною Верховної Ради і грізно вимагаючи від колег-нардепів наслідувати його приклад і припинити «кататися по закордонах із коханками» за цим документом. Однак обіцяної здачі в МЗС диппаспортів депутатами від РПЛ протягом двох наступних тижнів так і не відбулося. Не інакше як головний «радикал» країни передчував відмову у наданні нам «безвізу»…
Топ-3 виконаних обіцянок
Конфайнмент, який «побудував» Семерак
Днями користувачів соцмереж розсмішила публікація у Facebook міністра екології й природних ресурсів Остапа Семерака, котрий написав, мовляв, сказано – зроблено: пересувна арка-укриття насунута на аварійний четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. І хоча приписувати особисто Семераку реалізацію цього проекту, над яким десятки років працювали інженери й попередники міністра, справді безглуздо, він принаймні не зробив нічого, що могло б зірвати анонсовані строки завершення будівництва. Зведення арки «Укриття-2» після тривалого підготовчого періоду почалося над четвертим енергоблоком ЧАЕС іще в 2012 році. Насування другої пересувної арки на об’єкт стартувало 14 листопада 2016 року й закінчилось 29 листопада. І хоча, повторимось, дотримання дедлайну цілковито лежало на французькій компанії-підряднику, концерні Novarka, виконана обіцянка вже ж зараховується до активу українського міністра екології.
Представництво кримських татар у Києві
19 листопада в Києві був сформований перший на материковій Україні муфтіят кримських татар. Сформувати кримське релігійне управління ще в січні минулого року пообіцяв лідер кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради Мустафа Джемілєв. Як результат, 14 релігійних громад, що представляють півострів, утворили муфтіят. 25 листопада стало відомо, що муфтієм був обраний Айдер Рустамов, котрий очолює Комітет духовних цінностей мусульман при правлінні Земляцтва кримських татар Києва, була створена Рада улемів (вчених, що володіють релігійними знаннями) на чолі з головою Асоціації мусульман України Сулейманом Хайруллаєвим. Серед завдань муфтіяту – в тому числі захист базових прав людини на території окупованого Криму.
Урядова «відмашка» реформі охорони здоров’я
Цього тижня Кабінет міністрів нарешті затвердив концепцію реформування системи охорони здоров’я України. Коли 17 червня прем’єр-міністр Володимир Гройсман обіцяв це зробити, він уточнював, що йтиметься передусім про принципи фінансування медицини. В оприлюдненій 30 листопада концепції справді чимало моментів, що передбачають саме зміну системи фінансування охорони здоров’я в Україні. Її уряд затвердив того ж дня. Тепер залишилося дочекатися реалізації конкретних рішень від відомства пані Уляни Супрун.
Топ-3 обіцянок у процесі виконання
Клименка та Курченка судитимуть уже цього року
Принаймні таку обіцянку 25 листопада дав генеральний прокурор України Юрій Луценко. Йдеться, звісно, про заочне засудження, однак справи одіозних посіпак Януковича мають бути передані до суду до кінця поточного року. Враховуючи, що генпрокурор уже півроку не може передати до суду справу екс-президента Януковича, й того допитують у режимі відеозв’язку лише як підозрюваного, то вірогідність того, що ГПУ раптом мобілізується й передасть до суду справи двох його спільників, надто малоймовірна.
«Слухати» підозрюваних у корупційних злочинах може стати простіше
Зняти обмеження на прослуховування підозрюваних у корупційних злочинах Національним антикорупційним бюро, яке наразі не може цього робити самостійно, вимагає лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко. Він також пообіцяв, що його політсила обов’язково проголосує за закон №4812, який скасовує зазначене обмеження.
Кличко і «крематорій» на Андріївському
Неабиякий скандал нещодавно розгорівся у столиці довкола нової будівлі «Театру на Подолі». Авангардна конструкція, яку багато хто з киян сприйняв як таку, що не вписується в архітектурний ансамбль Андріївського узвозу, не буде здана в експлуатацію, доки її зовнішній вигляд не влаштовуватиме фахівців і жителів столиці – пообіцяв мер Києва Віталій Кличко. За словами столичного градоначальника, потрібно доопрацювати зовнішній вигляд будівлі, щоби вона не вибивалася з ансамблю будинків в історичній частині міста, при цьому мають бути враховані рекомендації містобудівної ради.
Не хотілося б коментувати перспективи виконання даної обіцянки, однак у цьому контексті доречно було б нагадати, як Кличко виконав схожу обіцянку про погодження з киянами проекту будівництва на проспекті Героїв Дніпра, що ледь не спричинило обвал вестибюлю станції метро.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»