Сьогодні Україна святкує День Збройних сил. На відміну від 14 жовтня – молодого свята Захисника України – сьогодні професійне свято саме в тих, хто служить у рядах вітчизняної армії. За останні роки вона зазнала значних змін – модернізувалася, поповнилась великою кількістю контрактників і, без сумніву, стала більш мотивованою. Про це не раз говорив і Президент, і міністр оборони, і самі військовослужбовці. Хоча, до досконалості, звісно, ще далеко – процес реформування ЗСУ досі триває.
Однією з проблем, із якою зіткнулося нове керівництво Збройних сил, була невідповідність генеральського складу армії її реальним потребам. «Слово і Діло» вирішило дослідити, як так склалося, що в Україні з’явився термін «паркетний генерал», узявши за об’єкт дослідження наймолодший генеральський чин – звання генерал-майора (контр-адмірала – у випадку з ВМС).
За даними Міністерства оборони, з 1999 року це звання отримали 337 українських військовослужбовців. З них найбільша кількість – 41 – у 1999 році. 26 людей отримали це звання у 2009 році, 25 – у 2011-му, по 23 – у 2000-му та 2001-му. Фахівці констатують, що для армії, чий бойовий досвід обмежувався участю в миротворчих операціях, це дуже багато. Разом з тим, вражає статистика присвоєння цього звання в роки, коли в Україні розгорівся військовий конфлікт. За час проведення антитерористичної операції на Донбасі звання генерал-майора отримали 36 військовослужбовців. 13 із них – у 2014 році, 14 – у 2015-му й 9 – цьогоріч.
Більше статистики – в інфографіці «Слова і Діла».
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» публікувало збірний соціальний портрет українського військового.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»