На реформу децентралізації покладають надії європейські партнери України, але наші чиновники затягують процес.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Розберуться на місцях. Чим здивували вибори до об'єднаних громад?» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«За підсумками недільних місцевих виборів ситуація неоднозначна: з одного боку, призначення виборів затягували в Кабміні та ВР, які не передбачили достатньо коштів на їх проведення. З іншого боку, затягування виникли на місцевому рівні. Гальмування виникло й на рівні ЦВК. Головна причина в грошах, а точніше – в їх розподілі», – розповідає Радчук.
За його словами, для запуску реформи децентралізації кожна громада має спочатку провести збори для узгодження позицій з органами місцевої влади. Позиції для об'єднання на місцях не мають суперечити законодавству, бути узгоджені з Кабміном і головою ОДА. Після чого в ОТГ мають відбутися нові вибори, призначенням яких займаються в ЦВК.
Ті громади, які встигли об'єднатися й провести вибори до кінця 2016 року, можуть сподіватися на отримання права міжбюджетних зв'язків безпосередньо з Держбюджету вже в 2017 році, а ті, хто не встигне, – лише за рік, тобто вже в 2018-му.
Саме від того, наскільки швидко відбудеться процес об'єднання громад, залежить прогрес всієї реформи децентралізації, а це вже одне з головних завдань уряду.
«Згідно з планами уряду, в 2017 році має відбутися своєрідний «бум» появи об'єднаних громад. Вибори в об'єднаних громадах проходитимуть ледь не щотижня протягом усього 2017 року», – додав політолог.
Як пояснив експерт, позитиву в такому прискоренні подій немає, адже це впливатиме на якість проведення процесу об'єднання й може закласти певні приховані конфлікти на рівні окремих громад ще на їх початку.
Децентралізувати не можна централізувати: огляд обіцянок політиківЯк українські політики виконували власні обіцянки щодо змін до Конституції в частині децентралізації.
Щодо виборів, то вони проходили за колишнім законодавством про місцеві вибори, як і минулого року.
«БПП дійсно здобув перемогу – 277 мандатів до рад ОТГ, але саме серед кандидатів, яких підтримала партія. Більше того, БПП отримав більшість від загального числа обраних голів ОТГ – 24 кандидати (58,5%). Зате саме пропорційна складова поки що не стала тим коником, який допоміг кандидатам від «Батьківщини» отримати більше місць за рахунок пропорційної системи. Це може означати, що провладний бренд поступово втрачає підтримку виборців, зате більшої популярності набувають опозиційні парламентські та позапарламентські сили», – констатував Радчук.
Але, підкреслив він, підбивати підсумки виборів у ОТГ можна буде після 18 грудня: саме в неділю відбудеться найбільша кількість виборів у 22 регіонах України.
При цьому, як припускає експерт, ризикованим фактором для підрахунку голосів може стати новина від НАБУ про вручення повідомлення про підозру голові ЦВК Охендовському.
«Чому прогрес у цій справі з'явився лише зараз? Адже про «чорну бухгалтерію» було відомо ще наприкінці травня цього року, тоді як дискусія з приводу заміни нинішнього складу ЦВК триває ще із середини 2014-го. Активізація дій НАБУ та САП може значно затримати процес визначення результатів виборів у ОТГ у разі відставки голови ЦВК», – проаналізував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Розберуться на місцях. Чим здивували вибори до об'єднаних громад?»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»