У Бюджеті залишається невідомою ціла низка параметрів, і поки невідомо, яким чином вдасться все погодити не лише до кінця тижня, але й до кінця року.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, аналізуючи ситуацію навколо ухвалення Держбюджету.
«У Держбюджеті невідомим залишається параметр «гроші, набуті злочинним шляхом колишньою владою». Має бути законодавча база, щоб кошти надійшли й у Бюджеті могли на них розраховувати. В іншому разі не буде жодних гарантій, що ця сума зайде до Бюджету», – зазначив економіст.
Друга велика частина дохідної статті, що перебуває в зоні ризику, додав він, – це приватизація.
«Ми впевнені, що обсяг приватизації в 17 мільярдів гривень не є завищеною величиною? Особливо враховуючи, що цього року план із приватизації виконаний менш ніж на 1%», – уточнив експерт.
Крім того, є питання щодо збільшення акцизів на тютюн, алкоголь і продукти нафтопереробки.
«Збільшення акцизів на тютюн заплановано на 40%. Одномоментне збільшення на 40% буде небезпечним. Звичний світовий досвід – 10-15% річних. Якщо на 40% іде стрибок, то немає жодних гарантій, що при цьому не відкриються контрабандні канали й Бюджет отримає планові суми. Коли ми не контролюємо частину кордону, а корупція на митниці висока, ми впевнені, що контрабанда не змиє ці планові надходження?», – аналізує Устенко.
Збільшення акцизів на алкоголь також не означає, що на 20% більше доходу отримає Держбюджет. Щодо макроекономічного параметру також є сумніви, тому що закладається величина зростання в 3%.
«Це оптимістичний сценарій. Можливо, він і буде допущений. Але якщо буде менше, то це вплине на дохідну частину Бюджету», – уточнив Устенко.
Основні видатки проекту Держбюджету на 2017 рікУ Держбюджеті-2017 у шести із семи основних галузей планується підвищення виділення коштів, окрім освіти та науки.
При цьому видаткова частина, за його словами, є другим великим невідомим у Держбюджеті.
«Вступна сума щодо «ПриватБанку» має бути передбачена Держбюджетом на 2017 рік», – нагадав економіст про рішення щодо націоналізації банку.
Все, що стосується мінімальної заробітної плати, на його думку, також перебуває під великим питанням.
«Чи буде прив'язка до всієї тарифної сітки або 3200 гривень лише для категорії з мінімальним доходом? Яким шляхом підуть – порятунку найбільш бідних або відразу всіх?», – ромірковує економіст.
Відкриті питання щодо дохідної та видаткової частин Держбюджету – не найбільша складність.
«Великою дірою» є Пенсійний фонд. 6,4% ВВП мають профінансувати за рахунок Держбюджету. Пенсійну реформу навіть не розглядають. Як фінансувати ці витрати? Наступного року вони розширяться. Все це пов'язано із зобов'язанням скоротити дефіцит Держбюджету до 3% ВВП. В іншому разі про жодну підтримку європейських партнерів не може бути й мови», – проаналізував Олег Устенко.
Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що крайнім терміном ухвалення Бюджету на наступний рік є 26 грудня.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»