З 2016 року Україна, згідно з графіком кредитування МВФ, могла отримати два транші, але нам не вдалося вчасно переконати кредиторів у власних можливостях, тому довелося задовольнятися одним кредитом за весь рік.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Спроба №4. Що принесе українцям черговий транш МВФ?» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Протягом 2017 року МВФ за графіком планував надання кредитів на загальну суму близько 4,5 мільярдів доларів. Не виключено, що в разі успішних переговорів деякі транші будуть об'єднані в часі. Але виникає логічне запитання: що для цього український уряд запропонує кредиторам взамін?», – аналізує експерт.
«Порошенко та Лагард визнали зустріч у Давосі «продуктивною», з уточненням, що до тексту меморандуму потрібно внести «технічні правки», – нагадав експерт підсумки переговорів на форумі в Давосі.
За його словами, не варто забувати, що МВФ діє відповідно до своїх інтересів, і ризикувати, надаючи гроші Україні, не буде.
«Українській владі потрібно виписати необхідні кроки так, щоб не лише отримати кредит, але й здійснити необхідні позитивні перетворення в державі. Питання, яке нібито викликало найбільшу дискусію, – якісне проведення пенсійної реформи в Україні», – розповів Радчук.
Суть суперечок, як додав він, полягає в умові щодо підвищення пенсійного віку, хоча, звісно ж, чиновники заперечують наявність таких ультиматумів від кредиторів.
У будь-якому разі однією пенсійною реформою для отримання нових траншів від МВФ не обійтися.
Експерт розповів, що може завадити Україні отримати гроші МВФВиконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера розповів, які статті Бюджету можуть поставити під загрозу кредитування України від МВФ.
«Відкриття ринку землі, заходи з боротьби з корупцією, створення системи антикорупційних судів, монетизація системи субсидій, проведення аудиту націоналізованого «ПриватБанку», створення єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат, реформа фінансової поліції, аудит баз даних ДФС – це далеко не весь список умов МВФ», – розмірковує політолог.
З одного боку, на його думку, саме завдяки співпраці з МВФ багато позитивних кроків нової влади після 2014 року стали реальністю.
Однак потрібно пам'ятати, що кредитні гроші зовсім не гарантують реформування, а середина 2000-х і посткризові 2008-2013 роки є яскравим прикладом того, що гроші кредиторів не призвели до «прориву» внаслідок проведених реформ.
Підбиваючи підсумки, експерт наполіг, що наразі в України немає можливостей і ресурсів, щоб відмовитися від подальшого запозичення, тому брати кредити у МВФ доведеться, а значить, і виконувати його умови.
«Куди більш небезпечним для майбутнього країни буде рішення МВФ про припинення співпраці», – резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Спроба №4. Що принесе українцям черговий транш МВФ?».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»