Уже понад півроку ціноутворення електроенергії в Україні прив'язане до індексу API 2 на вугілля в портах Нідерландів і вартіості його доставки в Україну. Це мало вплинути на диверсифікацію поставок вугілля, щоб уникнути дефіциту на складах ТЕС. Незважаючи на реформаторський запал, Кабмін уже третій рік поспіль запроваджує режим надзвичайних заходів в українській енергетиці.
«Роттердам+» не працює й не працював. Це була позиція міністерства, яке визначило ціну й не підв'язало її до «Роттердам+». Саме тому ми отримали різницю між ціною в «Роттердамі+», яка становить 3000 гривень і 1730 гривень, що визначило міністерство», – заявив напередодні міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.
Проблема цієї формули полягає в тому, що тариф на електроенергію, вироблену в Україні, прив'язаний до вартості вугілля на товарних біржах Нідерландів. Це одна ціна. Але саме вугілля переважно видобувається в Україні за значно меншою ціною.
В результаті генеруючі підприємства отримали додаткових 10 млрд грн за час дії «Роттердам+» на різниці між тарифом на енергію й вартістю видобутого вугілля. В ідеалі отримані додаткові кошти потрібно було вкласти в поставки вугілля з-за кордону або модернізацію станцій, чого, за старою традицією ведення бізнесу в Україні, зроблено не було.
Тож, найменша дестабілізація з поставками вугілля може спричинити дисбаланс в об'єднаній енергосистемі системі країни будь-якої миті.
Детальніше про ситуацію в енергосистемі країни – в інфографіці «Слова і Діла».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»