Сьогодні Україна вшановує пам’ять людей, що пожертвували власними життями заради майбутнього країни під час Революції Гідності. В ці самі дні три роки тому на Майдані тривали найбільш драматичні й криваві події. 18 лютого 2014 року в центрі Києва у відповідь на спробу мирного наступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери. На ранок наступного дня кількість жертв з боку учасників акції протесту складала 23 людини, ще 9 загинули протягом 19 лютого. 20 лютого увійшло в історію як «кривавий четвер» – саме цього дня Майдан під снайперським обстрілом пішов у наступ, аби повернути втрачені днем раніше позиції. Тоді (здебільшого на вулиці Інститутській) загинули 47 протестувальників.
Безперечно, найкращим вшануванням пам’яті Небесної сотні було б справедливе й швидке розслідування тих подій. Проте це, як з’ясувалося, для відповідних представників української влади – надто складне завдання. Тому єдине, чим вони можуть похизуватися на цю мить – увіковічнення імен героїв. «Слово і Діло» зібрало найголовніші обіцянки політиків із різних регіонів України з цього приводу, ознайомитися з якими можна в інфографіці порталу.
Додамо, що наразі в Україні на честь героїв Небесної Сотні названі понад 140 вулиць, площ, провулків та проспектів. Найбільше таких – у Черкаській, Житомирській та Київській областях.
Нагадаємо, днями голова управління спецрозслідувань Головного управління Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк, відповідаючи за запитання про результати розслідування справ Майдану, констатував, що реальний строк за участь у розгоні акцій протесту отримала лише одна людина.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»