Нижня палата парламенту Нідерландів проголосувала за ратифікацію угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Сенат – ще ні, але прогноз позитивний, основною перешкодою вважалася позиція нижньої палати. Це якось навіть несподівано. Після сумнозвісного референдуму в Голландії для депутатів підтримка України стала ризикованим заходом. Вони шукали проміжний варіант – серед інших, розглядалося підписання додаткових угод. Уже не важливо: в кінцевому підсумку голландський парламент підтримав українську євроінтеграцію без додаткових умов. Природно, організатори референдуму – скаженіють і обіцяють помститися народним обранцям на виборах.
Здається, нам є за що подякувати голландським політикам.
Україна – це Європа? Колонка Максима КречетоваЖурналіст Максим Кречетов, щойно повернувшись із Туреччини, міркує про різницю між українським і турецьким менталітетами, про те, чому українці не навчилися повазі й доброзичливості, і тому, як це в кінцевому підсумку впливає на долю нашої країни.
Але річ не тільки і не стільки в самій Угоді, якій вони дали зелене світло (Нідерланди залишалися останньою країною-членом ЄС, чий парламент змушений був затягувати питання). Річ у тім, що їхнє політичне рішення поламало тривалу й ретельну роботу російських агентів впливу, помноживши на нуль їхню попередню перемогу. Так, їм вдалося провести вдалу кампанію серед голландських євроскептиків. Так, вони отримали потрібний для себе результат референдуму.
Ну і що?
Їм це не допомогло. Більше того – зараз уже New York Times у своїх розслідуваннях розкриває особливості цієї кампанії. Зокрема – гастролі по Голландії росіян, котрі видавали себе за українців, що агітують проти асоціації, і їхній «дах» у лівому крилі голландського парламенту, і їхнє просування гучних фейків із російських медіа – зокрема, історій про «розп'ятого хлопчика». Таємне стає явним. А це ж іще не завершене розслідування справи про збитий «Боїнг»...
У період із 2014 по 2016 роки Росія активно втручалась у внутрішньоєвропейську і внутрішньоамериканську політику, використовуючи для цього і дипломатію, і медіа, і шпигунство, і хакерські атаки. У 2016-му ефективність цих операцій упала. Зараз 2017-й і, здається, їхні жертви почали всерйоз розбиратися в тому, що відбувається. Спецслужби США публікують усе більше й більше даних про зв'язок оточення Трампа з росіянами. Демонструючи несправедливість цих звинувачень, він мимоволі посилює свою позицію щодо РФ і вносить відповідні корективи в кадрову політику. У Франції РФ звинувачують у спробах перешкодити центристу Макрону пройти до другого туру. У Норвегії РФ звинувачують у хакерських атаках на сайти урядових структур і політичних партій. Такі ж звісточки з'являються в новинах Німеччини й Італії.
Климпуш-Цинцадзе не встигла запустити моніторинг виконання Угоди про асоціацію з ЄСВіце-прем’єр-міністр із питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе не впоралася з обіцянкою запустити в 2016 році систему моніторингу виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
Так, мине ще багато часу перед тим, як Євросоюз навчиться цьому протидіяти. Сама його структура не передбачає швидких процесів і реакцій. І так, у ЄС дуже сильні євроскептичні тенденції. Але є ознаки того, що маятник може хитнутись і в іншу сторону. Те, що відбулося в Голландії – яскравий тому приклад.
Об'єднаній Європі доведеться пройти те ж саме, що й нам: навчитися протистояти Росії та її гібридній зброї. Ще рік тому здавалося, що цей задум безнадійний, і питання лише в термінах, коли ЄС затріщить по швах під напором численних Фарадж.
Можливо, й не затріщить.
Як би там не було, крім голландських депутатів, треба подякувати й нашим дипломатам. І парламентарям. І діаспорі. І НГО. І всім, хто доклав зусиль до того, щоб позиція Голландії не стала перешкодою на повільному, але все ж поверненню України до європейської сім'ї.
Нам нечасто випадає нагода себе похвалити. Але цей день наш.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»