Рівно рік тому Верховна Рада протягом трьох місяців – у лютому, березні та квітні – жила в стані «коаліційної війни». Зараз ситуація залишається відносно контрольованою, але загроза нової хвилі коаліційної кризи стає все більш відчутною.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Замаскована коаліція. Ознаки весняного загострення парламентської кризи» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Рік тому чисельність коаліції «Європейська Україна» скоротилася до 217-ти депутатів. Тоді, завдяки РПЛ Ляшка, яка оголосила про вихід із коаліції, але юридично не відкликала свої підписи під Коаліційною угодою, формально парламентську більшість вдалося зберегти», – нагадує експерт, наголошуючи на тому, що саме тоді вдалося провернули юридичний маневр, який полягає в тому, що якщо коаліція формально налічує більше, ніж половину конституційного складу депутатів ВР, це начебто дає підстави не оголошувати про її розпад.
У результаті, додав він, БПП та НФ довелося домовлятися та шукати голоси серед позафракційних депутатів.
«Саме завдяки методам «батога і пряника» парламентську більшість вдалося зберегти. А Кабмін Гройсмана отримав імунітет на 1 рік», – констатує політолог.
«Якщо в минулому скликанні парламенту «регіонали» грубо порушували закон і вирішували проблему шляхом «кнопкодавства», то зараз це швидше виняток, ніж правило. На двох БПП і НФ – це 223 нардепа, а з огляду на відвідуваність депутатами парламенту - зібрати навіть наявні голоси вкрай важко», - каже Радчук.
Додаткових проблем коаліціантам додав нардеп Юрій Бублик, який заявив про вихід із БПП та коаліції й анонсував вихід іще 10 нардепів з парламентської більшості.
Рейтинг найвідповідальніших парламентських фракцій«Слово і Діло» підготувало рейтинг найвідповідальніших парламентських фракцій за відсотками виконаних ними обіцянок.
«Однозначно, що НФ і БПП точно не хочуть та не готові до дострокових виборів. Інший табір – ті, хто оголосив себе в опозиції до влади, якраз намагаються з усіх сил довести ситуацію до кризи: «Батьківщина», «Самопоміч», «Опозиційний блок» і «Радикальна партія», – констатує експерт, зазначаючи, що РПЛ та «Самопоміч» поки що ведуть спокійнішу гру.
З «Батьківщиною», на його погляд, досягти домовленостей уже навряд чи вдасться: останні мости були спалені сваркою між лідером цієї політсили та Володимиром Гройсманом.
«Найбільш «слабка ланка» – саме «радикали», яких намагаються вмовити де-факто повернутися до лав коаліції. На Банковій шукають додаткові «больові точки», щоб прискорити рішення РПЛ. А лідери фракції НФ неодноразово висловлювали готовність бачити «Радикальну партію» серед партнерів по коаліції», – стверджує експерт.
Самі «радикали», додає він, поки що не спростували та не підтвердили своє імовірне повернення в коаліцію, але вже минулого тижня, ніби-то у прив'язці до вшанування героїв Небесної сотні, РПЛ разом із БПП та НФ підписали декларацію «Єдність заради перемоги».
Часом «Ч» для партнерів по нинішній коаліції стане 14 квітня, коли закінчується строк річного «імунітету» Кабміну Гройсмана.
«Відсутність голосів для Гройсмана може обернуться великими втратами. Парламент повинен заслухати звіт уряду, після чого ухвалити рішення - проголосувати чи ні за програму дій уряду ще на рік. Якщо голосів не вистачить, це тільки ще більше поглибить парламентську кризу та в кінцевому підсумку з високою ймовірністю призведе до відставки уряду», – вважає Радчук.
Детальніше – в матеріалі автора «Замаскована коаліція. Ознаки весняного загострення парламентської кризи».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»