План РФ щодо окупації та анексії Криму став найбільш безпрецедентною подією із захоплення частини сусідньої держави з часів закінчення Другої світової війни.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «3 роки на паузі. Спротив чи байдужість до анексії Криму?» для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Активна фаза анексії півострова фактично почалася 20 лютого – за два дні до втечі Януковича. 23 лютого в Криму почалися сплановані агентами ФСБ масові акції сепаратистів з вимогою проголошення незалежності Криму та приєднання до РФ. 26 лютого за участю кримських татар була фактично остання спроба спротиву анексії Криму. 27 лютого парламент та уряд Криму захопили невідомі бойовики й вивісили над ними прапор РФ», – нагадує експерт.
Як змінилася економіка Криму за 3 роки анексіїЗ моменту окупації Автономної республіки Крим минуло майже три роки. Як змінилося життя кримчан за цей період? «Слово і Діло» підготувало інфографіку, в якій можна ознайомитися з динамікою основних макроекономічних показників півострова з 2013 року.
План Кремля з анексії півострова був ретельно продуманий і реалізований як по нотах. Минуло три роки. На запитання, як повернути Крим Україні, відповіді немає.
«За три роки окупації півострова змінилося не лише ставлення влади до проблеми Криму, але й самого українського суспільства. Ми досі декларуємо єдність із кримськими татарами, допомагаємо переселенцям із Криму, засуджуємо дії Кремля, але градус напруги щодо «кримського питання» істотно знизився», – вважає політолог.
Марш солідарності з кримськотатарським народом на роковини початку анексії Криму, зазначив він, ознаменувався декількома інтерв'ю політиків, а Президент України вже вкотре запевнив на своїй сторінці в Facebook, що «Крим – це Україна».
Безумовно, досягненням можна вважати резолюцію ООН про визнання РФ державою-окупантом, а Криму – тимчасово окупованою територією, але на третій рік після анексії українська влада так і не розробила комплексної стратегії деокупації Криму.
«Заборона Меджлісу, будь-які згадки про приналежність Криму до України жорстко переслідуються. За 3 роки від початку анексії Криму російські окупанти фактично змусили залишити півострів понад 20 тисяч кримських татар», – нагадує Радчук.
Щодо самого життя в Криму під прапором РФ, то збільшення зарплат і пенсій порадувало кримчан недовго: подорожчання продуктів харчування й знецінення рубля швидко вдарили по споживчих можливостях жителів півострова.
«Падіння економічної активності в Криму в зв'язку з його повною міжнародною ізоляцією спостерігається у всіх галузях. Крим був потрібен РФ зовсім не як їхня «споконвічна історична територія», а як військова фортеця», – констатував політолог.
«На сьогодні, крім позиції ООН, санкцій та офіційного засудження дій Росії, зрозумілої стратегії повернення Криму немає. Обмін півострова на невтручання в подальшу долю України та відновлення її суверенітету лише в рамках Донбасу – саме те, чого чекають від адміністрації Трампа в Кремлі, але за такого розкладу Білий дім стане фактичним співучасником злочину РФ», – резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «3 роки на паузі. Спротив чи байдужість до анексії Криму?».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»