Сидіти буду, але не заплачу. Схоже, Роман Насіров буде сидіти до 30 квітня. Тобто двомісячний термін. І заставу в 100 мільйонів гривень в обмін на браслет вносити не буде.
Не в тому річ, що назбирати прозорі сто мільйонів сім'я Насірова не може. Тим більше, що його тесть Олександр Глімбовський – успішний забудовник. Тут річ у тім, що Насіров реально не вважає себе винним. «Він краще посидить два місяці, ніж буде платити за електронний браслет. Тікати він все одно не збирається», – кажуть в оточенні колишнього фіскала. Насіров розуміє, що згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом, за надання розстрочок підприємствам він сидіти не буде. Це не вбивство та не зґвалтування, а чисто економічний проступок. За найгірших розкладів він отримає умовний термін. Він може відбутися угодою зі слідством і його відпустять на свободу. З чистою совістю. Тому гроші потрібно економити. Немає сенсу платити 100 мільйонів гривень лише для того, щоб вийти на 2 місяці. Тим більше, що умови перебування в Лук'янівському СІЗО досить гуманні. Згадаймо, як сидів колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Діденко. На даху СІЗО він грав у футбол з іншими VIP-арештантами, харчувався з ресторанів, а на побачення з дружиною автозак возив його до стоматологічного кабінету. З Насіровим, звичайно, охоронцям Лук'янівки буде складніше. По-перше, він більше любить грати в баскетбол. Для цього потрібно, як мінімум, почепити кошика. По-друге, він більш примхливий у побуті. Хоча в зв'язку з тим, що пенітенціарна служба ліквідована, в системі панує справжня анархія. А за гроші в Лук'янівці можна все. Обійдеться це набагато дешевше, ніж 100 мільйонів гривень. Навіть ремонт у камері й позолочений унітаз можна поставити за один мільйон. Крім грошей, 60-денне сидіння в СІЗО дозволить йому повернути своє обличчя. Після невдалої симуляції інфаркту імідж потрібно підправити.
Симуляція спочатку була стратегічною помилкою Романа Насірова. Мені здається, таку тактику обрали його адвокати. За однією з версій, адвокатів Насірова нав'язали «соратники». Зокрема, депутат від БПП Олександр Грановський.
Адвокати Грановського, скоріш за все, були найняті Насіровим не так для захисту, як для «вирішення» питання. Хоча Грановський публічно відхрестився як від Насірова, так і від його адвокатів. А спільне чаювання Грановського та одного із захисників Насірова Олега Маліневського ще ні про що не говорить. «У зв'язку з тим, що почав отримувати численні дзвінки від журналістів на тему моєї можливої участі в справі Романа Насірова, повідомляю, що: а) жодним чином у долі Романа не задіяний, ніхто мене про це не просив (крім журналістів), б) у мене немає у власності ніяких юристів, включаючи Маліневського», – написав Грановський на своїй сторінці в Facebook. У будь-якому разі Насірову зі своїми адвокатами варто щось зробити: вони ні сном, ні духом про суть кримінального провадження. А вчора взагалі шокували публіку якимись ліричними відступами про тортури та Стародавній Рим. Чи то в них домовленість перетворити процес на фарс з елементами комедії, чи Насіров не розуміє, що його підставили.
Найголовніше питання все ще залишається відкритим: хто здав Насірова? Людина, яка розкладає яйця в усі кошики, задовольняючи представників більшості політсил, була відверто зручною для всіх. Очевидний конфлікт Насіров мав лише з нинішнім міністром фінансів Олександром Данилюком. Чоловіки сварилися через неслухняність Насірова. Роман хотів самостійної гри на рівних з іншими членами Кабміну, а Олександр намагався загнати його в стійло. Роман сів і поїхав на інавгурацію Дональда Трампа, а Олександр не поїхав. Але найголовніша причина – в іншому. Данилюк хоче підтягнути ДФС під себе й управляти всім із Мінфіну. Всіма потоками. В режимі онлайн. Роман же хотів, щоб до його господарства не лізли.
До речі, Данилюку зараз «підклали свиню», набагато більшу, ніж був Насіров. В. о. голови ДФС став Мирослав Продан, вінницький до мозку кісток. Він буде безпосередньо спілкуватися з прем'єр-міністром Гройсманом і «мати на увазі» Данилюка.
За моєю інформацією, Насіров став жертвою амбіцій американців. Зокрема, Роберта Сторча, якого «недопризначили» аудитором НАБУ. Нагадаю, голосування провалили саме депутати від БПП. Американці образилися, що Президент не зміг вплинути на свою фракцію, щоб втиснути американця до українського правоохоронного органу. «В НАБУ й зараз занадто багато «чорних», вони там усім керують, і всю інформацію зливають Штатам», – зазначає співрозмовник «Слова і Діла», який уже 28 років зі США впливає на український політичний бомонд.
До речі, з впливом США на НАБУ пов'язана ще одна історія. НАБУ прославилося тим, що вийшло на нардепа Олександра Онищенка. Людину, яка була одним із близьких соратників Порошенка й, буквально, духівником у всіх його справах. І тут НАБУ його бере. Порошенко нібито викликає до себе Артема Ситника й сварить його за самодіяльність. Чиновники виходять на нічию: кримінальне провадження щодо Онищенка триває, але НАБУ дає йому втекти. Чи можливе повторення цієї історії й із Насіровим? Легко.
На користь штатівської версії «свідчать» і адвокати Грановського. Вони були покликані тупо все повирішувати в судах, але, виявилося, не можуть. І те, що за посадку Насірова виступають і воюють політики-антикорупціонери, що живуть за рахунок американських грантів (зокрема, Мустафа Найєм).
Про зовнішнє втручання свідчить і мовчання Порошенка, який лише кілька днів потому зробив заяву, що він не впливає на НАБУ. В Адміністрації Президента дійсно не чекали, що вдарять по Насірову.
Насіров зараз є заручником політичних торгів і великої гри. Чий вплив переможе – корумпованої влади на суд і суддів чи розпорядника майна зі Штатів? Як кажуть диванні експерти, запасаємося попкорном.
Ольга Василевська-Смаглюк, спеціально для «Слова і Діла».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»