Головний біль окремого взятого міста, який сьогодні перетворився на головний біль усієї держави, почався задовго до обвалу на Грибовицькому сміттєзвалищі річної давнини. І навіть задовго до невиконаної обіцянки Андрія Садового, датованої вереснем 2011 року, знайти в найближчими місяцями місце для нового полігону. Перші симптоми мігрені сталися на початку 2000-их. І усунути їх тоді не зміг (або не схотів?) ніхто. В тому числі і ті, хто сьогодні піариться на тому, що може прийти і врятувати (не плутати зі «взяти і зробити»).
У листопаді минулого року Львівський окружний адмінсуд ухвалив рішення про закриття Грибовицького сміттєзвалища, постановивши: експлуатували його неправильно і з порушенням низки норм. Рішення про закриття ухвалювали й раніше, ще за часів, коли чинний голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка (так-так, саме той, який зараз заявляє про готовність розрулити проблему зі сміттям за тиждень) працював директором департаменту економічної політики Львівської міської ради та навіть першим заступником міського голови Львова Андрія Садового. До 2006 року була ухвалена ціла низка документів на місцевому, сільському і обласному рівні про закриття Грибовицького сміттєзвалища, проте всі ці рішення ігнорувалися.
Нікуди подітися: для львівського сміття закрили всі полігони в УкраїніВласник приватного полігону твердих побутових відходів (ТПВ) у Донецькій області розірвав угоду зі Львовом про прийом міського сміття. Це був останній полігон, який досі приймав львівські відходи.
Коли ніхто нічого не робить, причин може бути кілька: або лінь і некомпетентність, або вигода. Судячи з наявності озер, насичених кислими гудронами, і тому, що газоємкість Грибовицького сміттєзвалища оцінювалася в 700 мільйонів кубометрів біогазу, заробляти було на чому. Ну а для того, щоб усвідомити масштаби бездіяльності, достатньо відновити хронологію подій:
Екологічну програму депутати Львівської облради розробили і схвалили ще наприкінці 2007 року. Однак вона була повністю проігнорована. Попри те, що в документі було чітко розписано хто, що і коли повинен робити, рішення проблеми зі збором, перевезенням та утилізацією відходів нікого не схвилювало.
Приблизно в тому ж часовому проміжку Львівська влада оголошувала про проведення відповідних конкурсів. Згідно із задумом, займатися проблемою повинна була компанія-переможець. Обидва конкурси завершилися безрезультатно. А перший заступник мера Львова Олег Синютка (нинішній глава області) заявляв тоді в інтерв'ю, що компанії, які звернулися до міської ради, не відповідають вимогам конкурсу. Жодна з них «не давала гарантій і не була готова працювати».
До 2010 року проблеми і зовсім ніби не існувало.
А в 2011-му знову з'явилися наміри закрити звалище. Які, само собою, знову залишилися тільки намірами.
А що сьогодні?
Зараз же, глава Львівської області Олег Синютка набрався сміливості і після півроку з дня закриття звалища вже двічі – 25 січня і 22 березня 2017 року - пообіцяв «за тиждень» розібратися з львівським сміттям.
Що ж раніше заважало керівнику обласної адміністрації це зробити? Адже Грибовицьке сміттєзвалище знаходиться за межами обласного центру. В області, яку Олег Михайлович очолює з 26 січня 2014 року. Зрештою, розбиратися можна було і десять років тому, коли Синютка був першим заступником львівського мера.
Не сміттєзвалищем єдиним. Як виконує обіцянки Андрій СадовийМіський голова Львова Андрій Садовий за весь час роботи на цій посаді виконав 42 відсотки власних обіцянок, ще 27 відсотків зобов’язань чиновник провалив.
Я відповім, у чому причина: в політичній доцільності. Завдяки рішенню про закриття звалища, і Народний Фронт, і БПП, в складі якого також є відповідальні за проблему політики зі Львова, отримали робочі аргументи для кампанії не тільки проти мера Львова, Садового, але і проти всієї його політичної сили. Вже сьогодні будь-які звинувачення на адресу чинної коаліції (влади) з боку депутатів від «Самопомочі» зустрічаються наступними аргументами: «Ми не дамо влаштувати диктатуру в парламенті однієї політичної сили, яка потім сховається в смітті». Це висловлювання лідера НФ Максима Бурбака стало реакцією на виступ нардепа Єгора Соболєва, який звинувачував коаліцію в спробах «протягнути» британця Найджела Брауна в аудитори НАБУ.
Різко на адресу Садового висловлювався і член фракції БПП Вадим Денисенко. Він і анекдоти про львівське сміття в ефірі розповідав, і стверджував, що Садовий «за 14 років нічого не зробив».
Я, звичайно ж, не стану захищати Андрія Івановича, однак такі акції «кидання сміттям» більше схожі на політичне протистояння. За 10 років мер Львова нічого не зробив, але і чинний уряд за 3 роки при владі міг не допустити цієї трагедії.
Цієї теми не торкнувся ні екс-міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко, ні його наступник в.о. міністра Сергій Курикін (який навіть встиг потрапити в скандал і був звільнений з посади), і навіть чинний міністр Остап Семерак, який потрапив на цю посаду за квотою НФ. До слова, Остап Михайлович сам зі Львова і навряд чи не знав про таку проблему як Грибовицьке сміттєзвалище.
Припускаю, якби щось подібне сталося з мером-представником чинної влади, то проблема була б вирішена силами Кабміну, прем'єра, Президента і навіть РНБО. Садовому, звичайно, теж Гройсман обіцяв публічно допомогти, але якось поки не сильно поспішає з цим. Замість колективної відповідальності за трагедію ми побачили лише політичне «цькування» опонентів і заяв «із гумором», а сміття, тим часом подорожує по країні і менше його від цього не стає.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»