2016 рік був провальним для уряду щодо співпраці з МВФ. Україна отримала лише один транш у розмірі $1 млрд, а перенесення всіх можливих дедлайнів для чергового кредиту сьогодні може стати додатковим фактором для економічної дестабілізації в Україні.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Невловимий транш. Плюси та мінуси чергової пролонгації кредиту від МВФ» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«На сайті Фонду жодних пояснень щодо причин такого рішення, ні дат нового засідання з українського питання не вказано. Влада запевняє – всьому виною блокада», – нагадує експерт виправдання прем'єра та глави Мінфіну.
Звичайно, на цьому тлі, додав він, перше, що спадає на думку пересічному українцеві, коли з'являються відомості про складнощі з МВФ, чергового знецінення гривні не минути.
«Блокада буде мати наслідки для національної валюти. З одного боку, на цьому тлі гривня має потенціал до знецінення у діапазоні від 8 до 20% від нинішнього курсу вже до кінця цього року. З іншого – поки що явних небезпек немає: опалювальний сезон закінчився, аграрії закупили все необхідне для посівної кампанії, ціна на метал на міжнародних ринках зростає», – пояснює політолог.
Курс гривні – не єдина загроза, яка може привести до припинення у співпраці з МВФ.
Експерт: блокада Донбасу – зручне прикриття реальних причин скасування траншу від МВФПолітолог розповів, навіщо уряд прикривається блокадою та що стало реальною причиною для МВФ, щоб відкласти транш Україні.
«МВФ надіслав фінальну версію Меморандуму про співпрацю з низкою умов для України: пенсійна реформа, організація ринку землі та створення Антикорупційного суду. Всі ці зміни можуть ще більше застрягти у часі, якщо умовний кредитний «батіг» МВФ не буде нависати над урядом і парламентом. А це ще один тривожний дзвінок на шляху до здійснення реформ в Україні», – міркує Радчук.
Крім того, за його словами, існує версія, що Фонд призупинив видачу чергової порції кредиту у відповідь на маніпуляції з призначенням аудитора НАБУ.
«НАБУ створене не без допомоги та протекції політиків з США з ЄС. Підконтрольний президентові аудитор – аж ніяк не те, чого чекають в МВФ», – підкреслив він.
Не менш важливе для кредиторів і питання повернення боргів.
«У цьому контексті всі чекають 14 квітня, звіту Кабміну та закінчення імунітету уряду Гройсмана, що означає ризик нової політичної кризи та перевиборів», – припустив Радчук.
Припинення співпраці з Фондом, зазначив політолог, мало негативні наслідки для економік тих країн, які не складали іспит кредитування, але були позитивні приклади – це Польща та Туреччина.
«Туреччина – чи не єдина країна, яка всі кредитні кошти спрямувала на розвиток транспортної та туристичної інфраструктури, після чого повністю виплатила борги МВФ і сама приєдналася до товариства країн, які кредитують інших», – нагадав він досвід співпраці Анакри з МВФ.
«Тому потрібно зробити кілька висновків. Кредити МВФ – не панацея. Кризових ситуації у співпраці з МВФ вистачало у всіх країнах. Вибір робить кожна країна свій – створювати або відновлювати економіку за допомогою кредитів чи без них або й надалі бути у кредитній залежності, побоюючись щоразу: дадуть нам транш чи ні», – резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте у матеріалі «Невловимий транш. Плюси і мінуси чергової пролонгації кредиту від МВФ».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»