Росія, Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція і США підписали спільну заяву про співробітництво в Арктиці. В документі викладена доктрина, тактика, процедури та протоколи обміну інформація для реагування на надзвичайні ситуації в морі та спільні операції в Арктиці.
Підписання відбулося в рамках форуму берегової охорони Арктики, повідомляється на сайті берегової охорони США, передає «Слово і Діло».
Паризький договір про клімат набуває чинностіОфіційний представник генсека ООН Стефан Дюжаррик повідомив, що Паризьку угоду про клімат ратифікували 96 держав.
«Цей форум – один із багатьох способів, за допомогою якого берегова охорона використовує унікальні можливості для дипломатичних цілей, – швидко зарекомендував себе як головна платформа для сприяння безпечної та екологічно відповідальної морської діяльності в Арктиці», – заявив командир берегової охорони США адмірал Пол Зукунфт.
В серпні 2015 року Росія направила до комісії ООН заявку на розширення міжконтинентального шельфу в Арктиці на 1,2 млн кв. км. Розгляд заявки в комісії ООН може зайняти від 3 до 5 років. Але Росія хоче прискорити цей процес, оскільки влітку 2017 року може оновитися склад комісії ООН. Оновлення відбувається раз на 10 років.
Згідно з міжнародним правом, Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану не належать жодній країні. Проте Канада, Данія, Норвегія, Росія та США володіють правами на 370-кілометрову виняткову економічну зону біля своїх берегів.
Після ратифікації Конвенції ООН з морського права країнам-учасницям конвенції надано десятирічний період для висунення вимог щодо розширення міжконтинентального шельфу своєї країни за межами 200 морських миль від вихідних ліній.
Нагадаємо, раніше Канада та США заборонили видобуток нафти в Арктиці й Атарктиці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»