Ситуації в Мінську та Москві відрізняються, але їх поєднує страх як Путіна, так і Лукашенка перед Майданом у їхніх країнах. Обидва бояться Майдану – саме тому так реагують.
Про це, оцінюючи мітинги на День Волі у Мінську та критичну оцінку дій білоруського керівництва з боку ЄС, розповів у коментарі «Слову і Ділу» директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Тло подій в обох країнах подібне – посилення соціально-економічних проблем, яке і в Білорусі, і в Росії створювало додаткові ризики. На це сподівалися опозиціонери. Проте логіка була різною: традиційно щороку в Білорусі проводиться День Волі. Цього разу резонанс був більший, тому що до цих акцій проводилися акції так званих «дармоїдів». Критичне тло було сильнішим у Білорусі, але конфлікти в цей день – звичайна річ», – розповідає політолог.
Жорсткі дії Лукашенка, заяви про повстанців, про те, що вони отримали підтримку з України, Польщі, Литви – традиційна для нього риторика, якої він уникав близько року, зауважує експерт.
На його переконання, події останніх днів у Білорусі, жорстка реакція Заходу означають завершення «відлиги» у їхніх стосунках.
Між двох вогнів: аналітик про українське питання для Білорусі та залежність від РФПолітичний аналітик оцінила двосторонні відносини Білорусі та України на тлі останніх заяв білоруського керівництва.
«Найбільш ймовірно, що період «відлиги», яка ніби-то була у стосунках Заходу та Білорусі, закінчився. Тепер, якщо не заморожування, то охолодження точно відбудеться. Швидкш за все, Лукашенко таки припинить гратися в лібералізацію», – вважає Фесенко.
Як відомо, білоруські активісти попереджали про те, що планують продовжити акції з вимогою скасування президентського декрету про «дармоїдів» у День Волі – 99-ї річниці проголошення Білоруської Народної Республіки.
Нагадаємо, Олександр Лукашенко заявив, що цьогоріч податок із «дармоїдів» стягуватися не буде, проте скасовувати указ зовсім він не планує.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»