У дні завершення Другої світової війни провокації були передбачуваними, тому що ставлення до 9 травня в нашому суспільстві полярні, а ця тема досі залишається «гарячою». Провокації в Дніпрі були доволі примітивними – на рівні брудної лайки і квазіполітичних гасел, що свідчить про слабку підготовку провокаторів.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла юрист, експерт-кримінолог Ганна Маляр, оцінюючи інцидент, який трапився в Дніпрі між співробітниками Нацполіції і учасниками АТО.
«Поліція повинна була готуватися належним чином. Коли очікуються провокації, мають бути готові й спеціальні методи реагування, підготовлені працівники, які мусять не просто перебувати серед людей, що демонструють свою позицію чи провокують, а чітко вирізняти серед цих людей організаторів», - аналізує кримінолог.
Дні пам'яті або перемоги? Коли в світі відзначають річницю закінчення Другої світової війни8 травня в Україні відзначають День пам'яті і примирення: «Слово і Діло» підготувало інфографіку, коли в світі згадують річницю закінчення Другої світової війни.
У даному разі, уточнила експерт,на відео, оприлюдненому в соцмережах, чітко видно, хто дає команду «тітушкам».
«Поліція мала виокремлювати таких персонажів і стримувати їх. По-друге, поліція повинна була бути готовою тактично і стратегічно. Тобто співробітники поліції зобов'язані знати маршрут пересування групи осіб і відмежовувати цих людей навіть «живим поліцейським ланцюгом» від тих, хто сповідує іншу позицію, розуміючи, що між ними можуть статися сутички», - пояснює Маляр.
На її погляд, інцидент, який трапився в Дніпрі, – небезпечний сигнал для суспільства.
«Те, що поліцейські на місці сутички зайняли позицію однієї зі сторін, – не дивує. Колишня міліція подібні речі теж робила. Зараз керівництво поліції має відзвітувати, яких заходів ужито для убезпечення всіх громадян, а не окремої групи. Звільнення кількох кадрів – нічого не змінить», - додала спеціаліст.
Підсумовуючи, експерт наголосила, що на сході і півдні України загроза сепаратизму значно більше виражена, ніж в інших регіонах України.
«На сході такі інциденти не випадкові, тому що там є «вдячний» електорат. Не секрет, що на сході багато людей лояльно ставляться до країни-агресора хоча б тому, що їх з РФ поєднує материнська російська мова. Вони вже не можуть сприймати країну-агресора так, як її сприймають українці в інших регіонах», - резюмувала Ганна Маляр.
Коли у світі вшановують пам'ять загиблих у Другій світовій війні – аналітики «Слова і Діла» з'ясували в матеріалі «Дні пам'яті чи перемоги? Коли у світі відзначають річницю завершення Другої світової війни».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»