В умовах постійного дефіциту пенсійна система не може існувати стабільно. Реформа і зміни потрібні, перш за все, Україні, а не МВФ. Інша річ, якою буде техніка цих змін.
Про це в коментарі «Слову і Делу» розповів експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко, оцінюючи візит місії МВФ до України для аналізу проекту пенсійної реформи.
«Вимоги МВФ певним чином ґрунтуються на зарубіжних аналогах і не враховують у достатній мірі національні особливості - скажімо, середню тривалість життя. Крім того, подібні реформи вартувало проводити відразу після Майдану, коли рівень довіри населення був вищим. Сьогодні можливе негативне сприйняття суспільства і навіть опір спробі провести пенсійну реформу», - міркує експерт.
За його словами, для успіху пенсійної реформи важливий не тільки економічний компонент, але й соціально-психологічний, тому українській владі варто шукати компроміс з МВФ із цього питання.
«Схожа ситуація була в Греції, до якої Фонд висував аналогічні вимоги. Однак там під час переговорів виникали гострі політичні конфлікти. Ми будемо свідками чогось подібного і у нас. Навряд чи суспільство погодиться на обмеження соціальних гарантій, якщо уряд на це піде. Мають бути запропоновані відповідні компенсатори», - пояснює економіст.
На його погляд, поки передчасно стверджувати, що Мінсоцполітики пише проект під диктовку міжнародних кредиторів.
«Принаймні публічні заяви свідчать про те, що Україна вимагає альтернативних підходів. І поки триває переговорний процес, а сам проект не готовий - робити висновки зарано. Але вже зараз однозначно зрозуміло, що великою проблемою будуть соціально-політичні моменти», - резюмував Володимир Сіденко.
Нагадаємо, в лютому віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко пообіцяв, що Кабмін не вноситиме жодних ініціатив щодо обмеження прав працюючих пенсіонерів. Всі обіцянки чиновника - за посиланням.
Детальніше про співпрацю України і МВФ - у матеріалі «Співпраця з МВФ. Як Фонд урізає підтримку України».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»