Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що на навчаннях «Захід-2017», які у вересні нинішнього року пройдуть в Білорусі, Росія відпрацьовуватиме наступальні операції проти Польщі й Литви. Передбачається, що в рамках цих же навчань на території Білорусі буде розгорнуте велике військове угруповання ЗС РФ. Жителі Білорусі побоюються, що після завершення маневрів це угруповання не повернеться назад і буде використане для окупації їхньої країни, причому чинити опір буде нікому. На такий висновок їх наштовхує досить непевна позиція білоруської влади з приводу російської військової присутності.
Секретар РНБО Олександр Турчинов зробив у ЗМІ тривожну заяву про те, що Росія не відмовилася від своїх агресивних планів щодо України. З-поміж іншого, Кремль спробує дестабілізувати Київ через організацію демонстративних терактів і підтримку радикальних сил, а також використовуватиме окремі українські ЗМІ «для реалізації пропагандистських схем і ФСБшних інформаційних вкидань». Також, на думку Турчинова, агресивна політика РФ проявляється в підготовці до навчань «Захід-2017», де відпрацьовуватимуться наступальні операції з метою перевірки готовності військ до проведення широкомасштабних дій в умовах обмеженого часу на підготовку. «Під час навчань також передбачається відпрацювати створення калінінградського коридору, що в умовах реальної операції неможливо без агресії проти Литви і Польщі», – сказав Турчинов.
Яка західна зброя допоможе УкраїніЖурналіст Денис Попович розповів, яка летальна зброя, поставлена західними партнерами, могла б допомогти в захисті українського суверенітету.
Як відомо, Калінінградська область Росії географічно відділена від «метрополії» територіями Білорусі, Польщі та Литви. Існують серйозні побоювання, що РФ може здійснити військову агресію проти країн Балтії. Зокрема, американська корпорація RAND недавно опублікувала дослідження, згідно з яким, підрозділи російської армії, зосереджені на західному напрямку, здатні в найкоротші терміни захопити Литву, Латвію та Естонію, а сили НАТО не зможуть їм перешкодити, тому що в цьому районі вони істотно поступаються російським. Ця загроза примусила Альянс посилити свою присутність на східних рубежах через формування додаткової багатонаціональної бригади, яка буде розміщена в Польщі та країнах Балтії.
Щодо ж спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017», то вони відбудуться у вересні цього року і пройдуть на декількох російських і білоруських полігонах. За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, при розробці задуму і сценарію навчань якраз і буде «врахована ситуація, пов'язана з посилення активності НАТО біля кордонів Союзної держави (договір про її створення був підписаний Росією і Білоруссю в грудні 1999 року – Авт.)». Такі навчання відбуваються уже не вперше, проте ще минулого року в Білорусі побачили небувалий розмах маневрів 2017 року. Зокрема, білоруські військові експерти вказали, що для перекидання особового складу і техніки російська сторона має намір використовувати 4162 залізничні вагони (проти 50 у 2016 році). Це може свідчити про плани передислокувати на територію республіки значну частину особового складу нещодавно створеної 1-ої Гвардійської танкової армії Західного військового округу, що дасть змогу розгорнути там велике військове угруповання. Не виключено, що воно може бути використане як для вторгнення в Україну, так і для створення «калінінградського коридору».
У Білорусі також побоюються, що це російське угруповання після завершення навчань «Захід-2017» не повернеться назад і буде використане для безкровної окупації їхньої країни. Як пояснив білоруський журналіст Дмитро Галко, на ці висновки наштовхують вкрай невпевнені відповіді білоруських офіційних осіб на такого кшталту питання. Так, заступник міністра закордонних справ РБ Олег Кравченко під час дискусії «Між Сходом і Заходом: Білорусь на перехресті», організованої в Вашингтоні, на питання, чи немає загрози, що російські війська все ж залишаться в Білорусі, відповів таке: «Я не думаю, що вони залишаться. Це рутинні періодичні навчання. Такі були й раніше».
Лукашенко звинуватив Захід у підтримці «п'ятої колони» в БілорусіПрезидент Білорусі Олександр Лукашенко виступив зі звинуваченнями на адресу Заходу, який нібито підтримує «п'яту колону» в Білорусі.
На думку Галка, не надто переконливо виглядав і президент Білорусі Олександр Лукашенко, коли його запитали про те саме. «Не треба так писати», – закликав журналістів Лукашенко в рамках телевізійного ефіру «Пряма розмова з президентом» 1 лютого 2017 року.
Варто відзначити, що іще пізньої осені минулого року, коли інформація про підготовлювані великі переміщення російської армії в Білорусь тільки стала надбанням громадськості, білоруські політичні експерти вважали, що Лукашенко не допустить фактичної втрати суверенітету своєї країни. Зокрема, білоруський політичний експерт Вадим Казначеєв відзначав, що «бацька» завжди дотримувався межі своєї вотчини і відмінно розуміє, чим загрожує для Білорусі присутність там великих російських військових сил (2015 року саме Лукашенко заблокував розгортання в Білорусі російської авіабази). Однак за півроку настрої змінилися. «Невпевненість Лукашенко лякає найбільше», – зазначив Дмитро Галко. При цьому білоруський лідер явно чогось побоюється, оскільки ще в березні закликав спостерігачів з НАТО до присутності на навчаннях «Захід-2017». «Ми нічого не приховуємо і приховувати не повинні. Якщо натівці хочуть бути присутніми на наших навчаннях, ласкаво просимо. Тим більше, я таку інформацію і такі сигнали з їх боку вже отримую», – заявив Олександр Лукашенко.
Дмитро Галко зазначив, що в демократичному суспільстві Білорусі, яке досить «насторожено і вороже» ставиться до путінської Росії, проблема можливої окупації Білорусі практично перестала обговорюватися. На думку Дмитра Галка, це може бути пов'язане і з безсиллям, «мовляв, якщо Росія справді вирішить нас окупувати, ми все одно нічого не зможемо зробити». «Ті люди, які могли б почати опір або очолити його, зараз перебувають у тюрмах або під підпискою про невиїзд», – уточнив журналіст.
Росія влаштувала в Криму навчання морської авіаціїУ захопленому РФ Криму відбулися чергові військові навчання, під час яких морська авіація окупантів відпрацьовувала пошук підводних човнів.
У зв'язку з цим Галко згадав історію спортивно-патріотичної організації «Білий легіон», яка була сформована на початку 1990-их років за участю офіцерів-білорусів зі складу колишньої Радянської армії. Існує інформація, що «Білий легіон» створювався як основа для майбутньої національної армії Білорусі для захисту незалежності країни. Також учасники організації повинні були забезпечувати безпеку на мітингах білоруської опозиції, не вступаючи в конфлікти з міліцією. Члени «Білого легіону» добре знали білоруську історію і спілкувалися винятково білоруською мовою. Їх готували, як спецназівців, вимагаючи здавати силові нормативи, тільки не на «краповий», а на «сталевий» берет.
Серед іншого, «легіонери» супроводжували багатотисячний мітинг 17 жовтня 1999 року, учасники якого вимагали відставки Олександра Лукашенка, а також розслідування зникнення низки відомих політиків. Мітинг закінчився зіткненнями з міліцією. Після цього раз-по-раз спливали повідомлення про затримання видних діячів «Білого легіону», поки 2000 року організація не заявила про припинення свого існування, пояснивши це тим, що суверенітет республіки Білорусь є поза небезпекою. Проте 18 березня 2017 року в соцмережах з'явилися повідомлення від імені «Білого легіону» із закликом взяти участь у черговому Дні волі, проведеному 25 березня демократичною громадськістю Білорусі. Захід закінчився масовими затриманнями, але кількома днями раніше, 21 березня, було оголошено про затримання видних активістів Легіону – Мирослава Лозовського і Андрія Дундукова.
На думку Дмитра Галка, саме «легіонери» могли б організувати опір, якщо б Росія все ж таки зважилася на окупацію Білорусі. «Це якраз той патріотичний кістяк. Він невеликий, але саме він міг би стати відправною точкою кристалізації», – вважає білоруський журналіст.
Утім, на сьогоднішній день Росія поки не вживає заходів із перекидання своїх військ на територію Білорусі. Основні заходи в цьому напрямку плануються ближче до осені.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»