Санкції проти попередників та інформатизація. Над чим цього тижня працюватиме Рада

Читать на русском
Огляд законопроектів поточного пленарного тижня Верховної Ради України від фахівців аналітичної групи Левіафан.

Після місячної перерви у роботі Парламенту депутати збираються працювати аж два тижні поспіль. Вашій увазі представлені основні питання, які народні обранці, працюючи тяжко і наполегливо, планують розглянути.

Санкції

Народні депутати від «Народного фронту» продовжують боротись із зовнішніми і внутрішніми ворогами. Так у вівторок буде розглянута проект Постанови про заходи захисту національних інтересів, Національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності (№5350). Якщо коротко по юридичній стороні Постанови, то сам її зміст є нікчемний, адже пропонуючи накласти персональні санкції на Віктора Януковича, Миколу Азарова та компанію (всього 21 особа), вони забувають, що ті ще є громадянами України. Подобається це комусь чи не подобається, але громадянства України позбавити неможливо. І відповідно до ч.1 ст.1 санкції можуть застосовуватися з боку України лише по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Якщо ж виходити, що всі вище наведені особи – це громадяни України, то згідно законодавства України, проти них не можна застосовувати санкції. Звісно, є ще пункт про суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Але такі питання вирішує СБУ, а наша Служба безпеки не повідомляла, що має якісь претензії до цих осіб. Отже, цей проект Постанови з самого початку є мертвонародженим, тому ще суперечить Закону «Про санкції» і Конституції України, які мають вищу юридичну силу.

Інформатизація

В другий раз по процедурі другого читання Парламент розгляне проект Закону про електронні довірчі послуги, №4685

Проект Закону розроблений з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, розбудови єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками електронних довірчих послуг, що в свою чергу забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України у світовий електронний інформаційний простір. Прийняття Закону України «Про електронні довірчі послуги» сприятиме забезпеченню створення умов для розвитку та функціонування сфери електронних довірчих послуг, вільного обігу електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного доступу до електронних довірчих послуг постачальниками електронних довірчих послуг, що провадять діяльність в інших державах.

Кіберполіція попередила українців про атаку вірусу WannaCryДепартамент кіберполіції Національної поліції звертається до українців з рекомендаціями, як не потрапити в пастку до хакерів-здирників, що запустили в інтернет вірус WCry.

В плані розвитку електронних довірчих послуг Україна, починаючи з 1999 року, м’яко кажучи, відстала від Європи і прийняття вказаного закону дозволить поступово дати, для українських громадян, повний спектр можливостей по легкому веденню справ, які наразі існують у цивілізованому світі.

Крім вказаного Парламент в ще розгляне законопроект про про основні засади забезпечення кібербезпеки України, №2126а.

Питанням підготовки комплексного законопроекту у галузі кібернетичної безпеки парламентарі і урядовці займаються вже з 2010 року і ось можливо на цьому тижні питання нарешті буде вирішене.

У законопроекті пропонується визначити правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки України, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері, основні засади координації їх діяльності із забезпечення кібербезпеки України, а також дефініції базових термінів у сфері кібербезпеки. Крім того, одночасно запропоновано внести зміни до Закону України «Про основи національної безпеки». Проаналізувавши поданий законопроект, можна погодитись з тим, що питання забезпечення кібербезпеки є надзвичайно актуальними для України, але запропоновані заходи з протидії викликам і загрозам у зазначеній сфері знаходяться на початковому етапі та не мають комплексного характеру.

Вето Президента

Парубій розповів, коли ухвалять зміни до Конституції щодо децентралізаціїВР пока проводит децентрализацию через другие законодательные акты, потому изменения в Конституцию Украины в части децентрализации не могут быть приняты во втором чтении до окончания военной агрессии РФ в Украине.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (нова редакція) з пропозиціями Президента України від 21.03.2017 №2489 пропонує поширити порядок вступу громадян України на службу в органи місцевого самоврядування за результатами конкурсу на зайняття посад заступників сільського, селищного, міського голови. Дана пропозиція ні на що не вплине, адже конкурси проводять абсолютно формально і за звичай є механізмом легалізації раніше прийнятого рішення міського або сільського голови.

Також пропонується при визначенні розмірів посадових окладів службовців місцевого самоврядування як розрахункову величину застосовувати прожитковий мінімум (а не мінімальну заробітню плату), встановлену для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Обороноздатність

У четвер буде розглянутий проект Закону Україну про внесення змін до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (щодо документального оформлення травм (каліцтва, поранення, контузії) учасникам АТО) №3728, який пропонує внести зміни до частини Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та доповнити статтю 260 положеннями про необхідність мати при собі довідку про травму і медичну характеристику у разі вибуття на лікування поза межі військової частини. Адже раніше відповідно до частини 2 статті 260 зазначеного Статуту у разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні мати при собі в тому числі: «за необхідності - довідку про травму і медичну характеристику. Однак, формулювання «за необхідності» надавало можливість лікарю військової частини трактувати надання довідки про травму на свій розсуд. Водночас, саме відсутність даної довідки в подальшому створює для пораненого певні негативні юридичні наслідки. Відповідно до ст.21.7. «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затверджене Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 N 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800 «Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у якій зазначається, що військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст) проходив військову службу (збори) в момент одержання поранення (контузії, травми, каліцтва)».

Також встановлюється механізм за яким воєнний комісаріат може витребувати таку довідку про поранення у разі не можливості надання її в час транспортування військовослужбовця до госпіталю.

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України) №2985 пропонує поширити на органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, у тому числі навчальні заклади, незалежно від підпорядкування і форм власності обов’язок, щодо сповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів та забезпечення своєчасне прибуття за цим викликом в не залежності від наявності військового комісаріату на території адміністративно-територіальної одиниці.

Фактично держава визнає, що не може налагодити ефективний призив чи мобілізацію власними силами, а відповідно тепер перекладає цей обов’язок на органи місцевого самоврядування і недержавний сектор.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції) (друге читання) №5008. Відповідно до назви народні депутати пропонують дозволити Міністерству оборони України та військово-цивільними адміністраціям на час проведення антитерористичної операції створювати власні засоби масової інформації за бюджетні кошти. З одного боку такий законопроект необхідний, адже абсолютно логічно що на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей військово-цивільні адміністрації повинні всіма можливими засобами доводити точку зору офіційного Києва, і краще місцевого телебачення чи заштатної газети ще нічого не придумали. Цей законопроект очікує дві долі. Перша, це якщо його приймуть, але фінансування з державного бюджету не виділять, що в принципі логічно, адже бюджет в Україні дефіцитний, а автори законопроект всупереч нормам Регламенту Верховної Ради України не розробили фінансового обґрунтування під цей законопроект. Друга, це якщо фінансування все ж виділять, тоді, як це часто буває Міністерство оборони України та військово-цивільні адміністрації візьмуться за їх освоєння, і ми всі станемо свідками нової корупційної кормушки, адже робота цих структур залишаються самими не прозорами в усіх країні.

Вибори

Також в порядку денному пленарного тижня фігурує законопроект реєстр. №4843 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах». Документ примітний тим, що спрямований на спрощення (а точніше більш продуманий підхід до) переліку документів, необхідних для участі місцевих організацій політичних партій в відповідних виборчих кампаніях на місцях. Адже суб’єкти виборчого процесу знаходяться у ситуації, коли вони не завжди мають можливості брати участь у позачергових та перших місцевих виборах, які призначені на відповідній території. Так як для реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови або старости необхідно вносити до відповідної територіальної виборчої комісії рішення вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах. А оскільки позачергові та/або перші місцеві вибори відбуваються із завзятою стабільністю і періодичністю, і практично щонеділі, то прийняття такого рішення вищим керівним органом партії для кожних таких місцевих виборів є ускладненим. В зв’язку із чим запропоновано внести відповідні зміни до діючого Закону в частині переліку документів, що буде подаватись для реєстрації кандидатів при проведенні позачергових та/або перших місцевих виборів. Так, в таких виборчих кампаніях замість рішення про участь місцевих організацій політичної партії (що ухвалюється вищим керівним органом партії) буде подаватись рішення політичної партії, ухвалене керівним органом партії (згідно із статутом).

Освіта

Народні депутати мають намір розглянути проект Закону, розроблений та внесений наприкінці лютого поточного року групою народних обранців на чолі з Олександром Співаковським, № 6116. Законопроектом передбачається внесення трьох поправок до Закону «Про вищу освіту», які мають створити додаткові можливостей для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, щодо вступу їх на навчання до вищих навчальних закладів. Досягти даної мети пропонується за рахунок можливості таких абітурієнтів вступити «на бюджет» до ВНЗ Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей лише за результатами вступних випробувань у межах 1000 місць державного замовлення.

Порошенко подав до Верховної Ради законопроект про інклюзивну освітуПрезидент Петро Порошенко подав до Верховної Ради проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

Концептуально ідея документу не погана, проте існують і вади на які варто звернути вагу. По-перше, за великим рахунком, такі зміни нагадують «цукерку», якою парламентарі намагаються привабити молодь з півострова, яка плавно та, нажаль, впевнено вливається в інфраструктуру РФ. По-друге, для таких абітурієнтів створюються значні переваги порівняно із іншими учнями, що аж ніяк не відповідає принципі рівності перед законом. По-третє відсутні гарантії того, що після здобуття освіти випускники не повернуться на окуповану територію. По-четверте, наведені поправки мають тимчасовий характер, а тому доповнення ними базового Закону є не найкращим кроком в законотворчій діяльності. По-п’яте, автори документи певно не повідомлені, та дане питання вже і без того врегульовано на підзаконному рівні (наказ Міносвіти № 560 від 24.05.2016 р.). По-шосте, проект оперую фіксованою квотою в 1000 місць державного замовлення, проте автори не наводять будь-яке обґрунтування.

Маємо бажання сподіватись, що дані недоліки будуть усуненні при доопрацюванні законопроекту.

Релігія

Проект Закону про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, №4511. У законопроекті пропонується надати особливий статус релігійним організаціям, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, зокрема передбачити: особливу процедуру реєстрації статутів таких релігійних організацій; підписання договорів (угод) між державою та керівництвом вказаних релігійних організацій; встановити погодження кандидатур, що призначаються до керівництва релігійних організацій на центральному та регіональному рівні із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії. Крім того, пропонується в обов’язковому порядку погоджувати з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту, запрошення іноземних громадян для проведення проповідницької діяльності на території України та ін.

Цей проект з числа тих, прийняття котрих створює більше проблем аніж вирішує. По-перше, пропозиція законопроекту, щодо надання «особливого статусу» з боку держави для одних релігійних організацій, на відміну від інших може розцінюватись, як втручання держави у діяльність церкви.

По-друге, на сьогодні всі релігійні організації діють як окремі юридичні особи, тому кожна релігійна громада, монастир, єпархіальне управління, релігійний центр та ін., що підпадають під дію проекту Закону, отримують особливий статус та повинні укласти договір із відповідним органом державної влади. Це є абсолютно нереальним бо у ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 4 проекту встановлений тримісячний термін подання такими релігійними організаціями необхідних документів до центрального органу виконавчої влади для укладання такого договору (угоди). А релігійних організацій в Україні біля 12,5 тис.

Сільське господарство

До другого читання підготовлений урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (щодо уточнення деяких термінів та понять), №4570. Проект розроблено Держагентством рибного господарства, а в першому читанні 21.02.2017 р., хоч і не з першої спроби, він отримав підтримку 235 голосів народних обранців.

«Землю – селянам»: як запустити відкритий ринок землі в УкраїніЕксперт з питань місцевого самоврядування оцінив рішення суду щодо «земельного» референдуму і назвав умови, за яких можливе відкриття ринку землі.

Нагадаємо, що попри гучну назву, документ усього-на-всього вносить техніко-юридичні правки в термінологічний апарат актів чинного законодавства. Так, за великим рахунком, пропонується внести зміни до Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», згідно з якими термін «риби» буде замінений на «водні біоресурси». Та не все так просто, оскільки такі зміни de facto розширюють сферу можливого застосування Закону. А завдяки цьому, загибель водних біоресурсів, відповідно, буде віднесена до страхового випадку в разі настання певної події, передбаченої договором страхування.

Також в сесійний зал вносяться основний і альтернативний проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства» реєстр. №4922 і №4922-1 відповідно. Основний розроблено групою народних депутатів на чолі з паном Олександром Бакуменком, а альтернативний представлено Павлом Дзюбликом.

Запропоновані документами зміни носять переважно технічний характер та в цілому не змінюють систему регулювання для суб’єктів аграрного сектору економіки, лише технічно замінюють визначення одного державного органу на інший. Поправками законопроектів пропонується передати Держпродспоживслужбі повноваження щодо реалізації контрольно-наглядових функцій у сфері аграрної політики, сільського господарства, ветеринарного контролю, безпеки та захисту тварин, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, захисту прав споживачів, безпечності та якості продуктів, у тому числі, риби та інших водних ресурсів тощо. Передбачається передання відповідним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України функцій з реєстрації сільськогосподарської техніки та видачі посвідчень на право керування такою технікою, а повноваження в сфері безпеки технічних засобів для агропромислового комплексу – Укртрансінспекції.

Насправді, основний і альтернативний Проекти мають не так вже й багато відмінностей. Найбільш яскраві з них полягають у нормах альтернативного Проекту. Стосуються вони (1) передачі Держекоінспекції від Держпродспоживслужби повноважень зі здійснення контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування; (2) надання житлових гарантій держсанінспекторам, їх заступникам, іншим посадовим особам Держсанепідемслужби у вигляді переважного права на одержання житла.

Законодавчі ініціативи, не розглянуті на минулих пленарних тижнях Поточний пленарний тиждень Верховної Ради не стане винятком, і як і попередні буде насичений законодавчими ініціативами, які стабільно переміщуються з однієї повістки в дня в іншу, в очікуваннях розгляду і постановки на голосуванні. Серед рекордсменів фігурують законопроекти:

  • законопроект №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг». Проектом пропонується визначити обов’язковість комерційного та розподільного обліку кількості спожитої громадянами теплової енергії, гарячої та питної води. Це має сприяти більш раціональному використанню водних, паливно-енергетичних ресурсів, а також захистить права споживачів.

  • законопроект №1581-д «Про житлово-комунальні послуги». Як вже неодноразово зазначалось, даний документ в більшій мірі ніж діючий базовий Закон розкриває поняття, зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини що виникають у процесі їх надання та споживання, розмежовує права, обов’язки та відповідальність учасників господарських відносин, а також запроваджує їх комерційний облік. Законопроект був розроблений і зареєстрований групою народних депутатів ще в кінці 2015 року, а до порядку денного вперше включений 27.01.2016 р. Більш детально в статті від 18 жовтня 2016 року.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: