Сесійний тиждень порадує поціновувачів контрольним пострілом в потилицю антикорупційній реформі, черговим симулятором замість реформи роботи парламенту та багато чим іншим.
Антикорупційна політика
І знову про антикорупційні інститути. Уряд пропонує розглянути проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, №6335.
За версією уряду проект закону підготовлено з метою забезпечення ефективності діяльності Національного агентства як спеціально уповноваженого органу у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, шляхом удосконалення порядку його функціонування.
Так, проектом закону пропонується визначити, що його очолюватиме Голова Національного агентства, який призначатиметься Кабінетом міністрів України. До керівного складу Національного агентства окрім голови Національного агентства входитимуть чотири спеціальних уповноважених з питань антикорупційної політики (далі – Спеціальні уповноважені). З числа Спеціальних уповноважених голова Національного агентства призначає двох заступників.
Відповідно до положень проекту Закону конкурсна комісія вносить на розгляд Кабміну кандидатури всіх відібраних нею кандидатів на посади Спеціальних уповноважених, за яких проголосувало п’ять і більше членів конкурсної комісії, для прийняття рішення щодо внесення на розгляд Кабміну подання для призначення з числа таких кандидатур: однієї кандидатури на посаду голови Національного агентства; чотирьох кандидатур на посади чотирьох Спеціальних уповноважених.
Ситник заявив, що Рада ігнорує законопроекти, покликані поліпшити роботу НАБУУ Національному антикорупційному бюро України розкритикували ігнорування парламентом антикорупційних ініціатив.
З числа запропонованих конкурсною комісією кандидатів на посади Спеціальних уповноважених урядом ухваляє рішення про призначення на посади вказаних осіб.
Проектом закону передбачено, що додатковою підставою для дострокового припинення повноважень голови Національного агентства та Спеціальних уповноважених є наявність висновку комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності Національного агентства про неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов'язків його головою. Проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного агентства здійснюється щорічно.
Окремо проектом закону визначено перелік питань, які вирішуються колегією Національного агентства у складі голови Національного агентства та Спеціальних уповноважених.
Запропоновані проектом закону зміни спрямовані на якісну реалізацію повноважень голови Національного агентства, його заступників, Спеціальних уповноважених, а також проведення конкурсного відбору керівництва Національного агентства у максимально короткі строки.
Також у зв’язку з неналежним функціонуванням Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та загрозою настання адміністративної чи кримінальної відповідальності перед суб’єктами декларування постала нагальна потреба у вирішенні питань щодо звільнення від юридичної відповідальності осіб за несвоєчасне подання декларації, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані були подати декларацію до 01 квітня 2017 року, проте не подали її з незалежних від них причин за умови подання ними цієї декларації до 01 травня 2017 року.
Антикорупційну реформу можна сміливо вважати такою, що провалена, е-декларування, створення НАЗК, НАБУ не призвели до жодних корінних результатів, натомість Україна не припиняє знижуватись у міжнародних рейтингах по подоланню корупції. Відповідні кроки розроблені урядом з метою хоча б якогось виправлення ситуації.
Складність у цій ситуації для уряду становить те, що суспільний кредит довіри щодо боротьби з корупцією вже змінений розчаруванням і на широку підтримку громадськості вже не доводиться розраховувати, хоча ситуацію можуть виправити НГО, які продовжують відпрацьовувати «антикорупційні» гранти.
Міжнародний блок
Уряд пропонує на розгляд проект закону про ратифікацію Адміністративних домовленостей щодо охорони інформації з обмеженим доступом між урядом України та Організацією Північноатлантичного договору, №0144.
Проект призваний забезпечити рівноправний, партнерський характер взаємовідносин у процесі інформаційного обміну та зобов’язує сторони вживати необхідні заходи для охорони отриманої під час співробітництва інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про державну таємницю» секретна інформація до скасування рішення про віднесення її до державної таємниці та матеріальні носії такої інформації можуть бути передані іноземній державі чи міжнародній організації лише на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового мотивованого розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України.
Рада змінила закон про призов на військову службуВерховна Рада зобов'язала органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, навчальних закладів оповіщати призовників про їх виклик у військкомати.
Таким чином, ратифікація Адміністративних домовленостей, створить правові засади для здійснення обміну інформацією з обмеженим доступом та забезпечення її взаємної охорони, та буде сприяти підвищенню ефективності взаємовигідного співробітництва України з НАТО.
Вірогідніше за все проект буде розглянутий у середу – день коли зазвичай розглядаються питання ратифікації, однак в цей день відзначаться як день з низькою явкою депутатів, тому існує ризик того, що на підтримку законопроекту не вистачить голосів.
Екологія
Парламент планує розглянути проект закону про стратегічну екологічну оцінку, №6106, котрий внесений групою народних депутатів на чолі з Анатолієм Дирівим.
Законопроектом передбачено встановлення механізму стратегічної екологічної оцінки та внесення змін до деяких законодавчих актів спрямованих для забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час планування суспільного розвитку та господарської діяльності із врахуванням пріоритетності факторів впливу на довкілля, в тому числі здоров’я населення, та забезпечення сталості екосистем у процесі прийняття стратегічних рішень.
Основні завдання стратегічної екологічної оцінки, що мають поетапно вирішуватись у наступні роки:
- інтеграція екологічних цілей а пріоритетів, що пов’язані із забезпеченням сталого розвитку до розробки визначених документів державного планування;
- узгодження процедур з проведення СЕО згідно з аналогічними процедурами держав Європейського Союзу на основі відповідних міждержавних угод, міжнародних конвенцій тощо;
- поширення практики СЕО на місцеві проекти й програми;
- удосконалення механізмів реалізації СЕО та контролю її ефективності.
Проаналізувавши зміст цього закону становиться зрозумілим, що він підготовлений у Кабінеті міністрів, однак зважаючи на тяжку бюрократичну процедуру погоджень в Уряді просто був внесений через народних депутатів. Проект направлений на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом та з великою вірогідністю буде підтриманий парламентом.
Конституційний суд
Народний депутат Сергій Алексєєв пропонує розглянути проект закону про Конституційне провадження, №6427. Проект запроваджує на законодавчому рівні новий інститут конституційної скарги – нового запровадженого Конституцією України додаткового національного засобу юридичного захисту конституційних прав і свобод.
Рада ухвалила рішення скасувати «закон Савченко»Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і в цілому законопроект №5534 про внесення змін до Кримінального кодексу України.
Після внесення змін до Конституції України у частині правосуддя з’явилися нові конституційні механізми, які відповідно повинні тепер бути відображені у діючому законодавстві. Це питання було вирішене новою редакцією Закону про Конституційний Суд України, однак його розгляд парламент вже провалив. Регламент Ради забороняє вносити аналогічний відхиленому законопроект до закінчення поточної сесії Парламенту, тому норми, які підлягають внесенню відповідно до Конституції, були розбити на декілька законопроектів. Один з них і є проект пана Алексєєва, який має високі шанси для його прийняття.
Фізичне та патріотичне виховання
На цьому сесійному тижні будуть розглянуто декілька законопроектів у сфері покращення фізичного і патріотичного виховання молоді. Це проекти законів України «Про фізичну культуру і спорт» щодо визнання національних видів спорту (№5324) та «Про фізичну культуру і спорт» щодо започаткування службово-прикладного та військово-прикладного спорту (№5616). Докладніше у нашій статті від 4 квітня. Тим більш між перши та другим читанням законопроекти не зазнали суттєвих змін.
Житловий фонд
Проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (№6424). Група народних депутатів на чолі з Артуром Герасімовим пропонує внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та заборонити використовувати житловий фонд багатоповерхових будинків не за призначенням, в тому числі як офісів, готелів та інших закладів тимчасового проживання.
Дана норма направлена на впорядкування містобудівної діяльності та виключення можливості, коли не добросовісні ви наймачі та власники квартир перетворюють такі квартири в офіси і хостели створюючи не зручності іншим мешканцям такого будинку. З іншого боку введення цієї норми може зламати шию багатьом підприємствам, які працюють у сфері IT та мініхостелам, які змушені будуть передислокуватись у офісні приміщення, або (у випадку з мініхостелами) просто піти з ринку, звільнивши нішу для готелів.
Зміни до регламенту
Найбільш популістичним законопроектом можна назвати проект закону України про внесення зміни до статті 19 Регламенту Верховної Ради (№6281) групи народних депутатів на чолі з Андрієм Парубієм. Законопроект пропонує скасувати перерву в сесійному засіданні з 12:00 до 12:30. Це робиться з метою «підвищити ефективність роботи парламенту». Слід зазначити, що проблема Ради залежить не від перерви на півгодини, а елементарної відсутності депутатів у коаліції та партійної дисципліни у фракціях, які її формують.
Подолання вето Президента
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (№2009а-д) є комплексними і доволі якісно розробленими та створювала дієвий механізм участі громадськості у проведені екологічної експертизи впливу на довкілля, включає нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт об'єктів будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, та оцінки впливу на довкілля під час як розробки, затвердження і виконання документів державного планування (стратегій, планів, схем, містобудівної документації, загальнодержавних програм, державних цільових програм, інших програм і програмних документів, змін до них, що підлягають затвердженню органом державної влади або органом місцевого самоврядування), та втім даний Закон мав велику частку не визначенностей, що врешті-решт і дало підстави Президенту скористатись правом вето. Хоча, на нашу, думку причина саме у тому, що держава не бажає допускати громадськість до проведення екологічної оцінки та оцінки впливу до довкілля, і всі прогалини в законі можна було легко виправити шляхом прийняття відповідних підзаконних нормативно-правових актів.
Місцеве самоврядування
Проектом закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» (№4773) пропонується визначити, що право на перехід на прямі трансферти з державним бюджетом, крім визначених наразі міст обласного значення, районних бюджетів отримують бюджети, об’єднаних територіальних громад.
Причому таке право отримують не всі територіальні громади, а лише ті, що визнані Кабінетом міністрів спроможними відповідно до Перспективного плану територіальних громад.
Верховна Рада ухвалила закон про українськомовні квоти на телебаченніВерховна Рада підтримала введення квот на український контент на телевізійних каналах на рівні 75%.
Відповідно створюється механізм, за якого територіальні громади, що не бажають поєднуватись по факту позбавляються бюджетних субвенцій. Концепція цього законопроекту, трохи не відповідає словам Володимира Гройсмана, що процес об’єднання громад є абсолютно добровільним, з іншого боку відповідає лозіці централізму, що тільки той отримує блага від держави, хто сліпо виконує її волю.
Мова
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації (№5313) пропонує:
- встановити, що для телерадіоорганізацій загальнонаціональної категорії мовлення, частка передач та/або фільмів українською мовою має становити не менше як 75 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00;
- для відповідних телеорганізацій регіональної та місцевої категорій мовлення встановити обов’язкову частку на рівні 50 %;
- пропонується встановити обов’язкову частку передач новин державною мовою, а саме не менше 75 % від загальної тривалості всіх передач новин у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00;
- уточнено правила обчислення частки передач та (або) фільмів, виконаних державною мовою. Зокрема, передбачено, що фільми та передачі, які не є власним продуктом телерадіоорганізації та виконані не державною мовою повинні бути субтитровані державною мовою.
- встановлено, що передача вважається виконаною державною мовою, якщо всі репліки ведучих виконані державною мовою. При цьому допускається використання інших мов без дублювання та озвучення при репортажах з місця подій, коментарях запрошених осіб тощо.
У той же час, запроваджено, що відповідні норми по квотуванню україномовного контенту поширюються і на телерадіоорганізації, які здійснюють супутникове мовлення.
Ухвалення даного законопроекту рейтингово та фінансово вдарить у першу чергу по таким каналам, як «Інтер», СТБ, «Україна» і в той же час дозволить телеканалам, які працюють в україномовному сегменті збільшити рейтинги і доходи від реклами, до таких телеканалів між інших можна віднести і «Еспресо ТБ», який належить автору законопроекту Миколі Княжицькому.
Освіта
Рада ухвалила закон про інклюзивну освітуЗа ухвалення закону про запровадження інклюзивної освіти для людей з особливими потребами проголосували 297 народних депутатів.
Народні обранці планують розглянути поданий Президентом України Петром Порошенком законопроект про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг, № 6437. Основна суть даних поправок до базового закону стосується покращення законодавчого врегулювання доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у навчальних закладах. Зокрема, проектом закріплюється право на освіту осіб з особливими освітніми потребами і забезпечується можливість отримувати освіту в усіх навчальних закладах. А якщо мова йде про державні та комунальних навчальних закладах, то надання таких послуг для особи буде відбуватись на безоплатній основі, незалежно від «встановлення інвалідності». Покрити такі витрати має Держава шляхом надання місцевим бюджетам цільових субвенцій. Але, не дивлячись на міжбюджетні трансферти, Гарант розраховує, що місцеві ради самостійно приймуть активну фінансову участь в забезпеченні передбачених заходів. Також, запроваджується дистанційна та індивідуальна форми навчання, наводиться визначення поняття «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання» та ін. Оскільки проект визначений як невідкладний, швидше за все, розгляд документа буде в пріоритеті.
Економічна політика
До другого читання підготовлено проект Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», № 4666, розроблений групою народних депутатів, що входять до парламентського комітету з питань економічної політики, іншими парламентаріями, а також бюджетними та небюджетними організаціями. При підготовці Проекту до другого читання в комітет надійшло 335 поправок, з яких при доопрацюванні 138 відхилено, а решта враховані повністю або редакційно.
Нагадаємо, Проект цілеспрямований на вдосконалення регулювання відносин щодо створення, реєстрації, діяльності та припинення відповідних товариств. Закон має усунути певні прогалини та юридичні колізії, які існують у чинному законодавстві, та привести його у відповідність із нормами та підходами, характерними для законодавчих актів країн-членів ЄС. Значна увага в проекті приділяється пошуку оптимального балансу між забезпеченням менеджерам максимально можливої свободи у прийнятті управлінських рішень і реалізації підприємницької ініціативи, та створенням механізмів, які б дозволили учасникам здійснювати ефективний контроль за діяльністю виконавчого органу та притягнути до відповідальності недобросовісних менеджерів.
Даний законопроект в деякій мірі є продовженням закладеного вектору розвитку правової системи України з ідеєю детального регулювання конкретних правовідносин на рівні окремого Закону. Нагадаємо, базовим актом у даній сфері є чинний закон «Про господарські товариства», ухвалений ще в 1991 році. Пізніше, в 2008 році Рада ухвалила окремий закон «Про акціонерні товариства», який з незначними відмінностями дублював його суть. Розробники Проекту, пішли тим же шляхом. Очевидно, що така стратегія веде лише до нагромадження законодавчих актів, створення «порожніх» норм, нагромадження і ускладнення і без того «пошарпаної» правової системи. Так, можливо, це може бути зручно законодавцю, але аж ніяк не звичайному громадянину. Напевно, більш раціональніше було б ініціювати розробку окремого кодифікованого акту (наприклад корпоративного кодексу), який мав би в одній з частин врегулювати загальний підхід до всіх суб'єктів бізнесу, а в окремих – передбачити особливості створення, реєстрації, діяльності та ліквідації окремих його форм. Аналогічно тому, як було проведено реконструкцію податкового законодавства, хіба що з більш продуманим підходом до структури документу та стилю побудови і визначення правових норм.
Процесуальне законодавство
В сесійний зал вносяться основний і альтернативний проекти законів «про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» реєстр. №6232 і №6232-1 відповідно. Основний розроблено Президентом України і визначений як невідкладний, а альтернативний представлено нардепом Альоною Шкрум.
Запропоновані документами зміни врегульовують процесуальні механізми, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді. Основні процесуальні зміни спрямовані на ефективний захист прав як превалююче завдання судочинства; визначенні змагальності, диспозитивності та пропорційності як засади судочинства; передбаченні нових правил юрисдикції та підсудності; розширенні засобів доказування, визначенні дієвих механізмів забезпечення доказів та позову; спрощенні та прискоренні розгляду нескладних справ; забезпеченні ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ; розгляду справи в розумні строки; забезпечення правової визначеності; механізми запобігання зловживанню процесуальними правами; ефективна компенсація судових витрат; впровадження «електронного суду».
Запропоновані гарантом поправки в законодавство є рекордними за кількістю актів, до яких вносяться зміни, і за їх обсягом (законопроект складається майже з 800 арк.). Такі радикальні зміни можуть паралізувати роботу не тільки Парламенту, але і всієї судової системи. На цьому акцентує увагу і автор альтернативного законопроекту. Від так, наводиться, що вперше в історії України в тексті одного законопроекту пропонується викласти в новій редакції одразу три процесуальні кодекси, внести зміни додатково до семи кодексів України та одночасно внести зміни до вісімнадцяти законів України, незважаючи на те, що передбачені зміни стосуються абсолютно різних сфер суспільних відносин та мають подаватися окремими законопроектами. Досить кумедною виглядає іронічна пропозиція Альони Шкрум додати до президентського законопроекту ще цілу низку важливих положень, а саме: щодо врегулювання питань дипломатичної служби, соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та осіб, захоплених в заручники, що дозволить в дуже стислий строк вирішити велику кількість існуючих проблем та відправити парламент на літні канікули.
Перепрошуємо, але запровадження такої безпрецедентної практики проектування законопроектів більше схоже на зґвалтування, а не реформування правової системи та знущання над правниками і всіма, хто має будь-яке відношення до юриспруденції.
Митні борги
23 березня поточного року Порошенко зареєстрував законопроект № 6233 «Про внесення зміни до статті 540 Митного кодексу України щодо примусового виконання постанови органу доходів і зборів або суду про накладення штрафу» та визначив його як невідкладний. З усією ймовірністю він може бути розглянутий вже на цьому тижні. Фактично проект стосується примусового виконання судових рішень і рішень інших органів. Відтак поправками визначається, що постанова органу доходів і зборів або суду (судді) про накладення штрафу вноситься цим органом або судом до Держреєстру виконавчих документів у разі якщо штраф не буде сплачено у визначені строки. Відповідна постанова не пізніше наступного робочого дня має бути пред'явлена до виконання органу виконавчої служби. В свою чергу, виконавча служба має бути відзвітувати перед органом доходів і зборів або судом (суддею), який виніс відповідну постанову, про її виконання.
Інвестиції та капітал
В анонсованому проекті порядку денного також згадується підготовлений до другого читання законопроект №4541 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців)», внесений групою народних обранців на чолі з паном Сергієм Кіраль. При доопрацюванні документа в профільний комітет надійшло 95 пропозицій з поправками від колег – парламентарів, з яких 64 враховано (8 частково), а 35 – відхилено.
Нагадаємо, базова ідея даного документу концептуально спрямована на лібералізацію бюрократично складної процедури ведення в Україні бізнесу із залученням іноземного капіталу. З чого слідує логічний висновок, що першочергово даний документ орієнтований на іноземних інвесторів, а впровадження передбачених ним механізмів має сприяти покращенню інвестиційного клімату в Україні. А тому і не дивно, що текст Проекту розроблено у співпраці з Європейською Бізнес Асоціацією. Більш детально в статі від 11 квітня.
Інформатизація
В другий раз по процедурі другого читання Парламент розгляне проект Закону «Про електронні довірчі послуги», № 4685. Проект Закону розроблений з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, розбудови єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками електронних довірчих послуг.
В плані розвитку електронних довірчих послуг Україна, починаючи з 1999 року відстала від Європи і прийняття вказаного закону дозволить поступово дати, для українських громадян, повний спектр можливостей по легкому веденню справ, які наразі існують у цивілізованому світі.
Крім вказаного Парламент в ще розгляне законопроект «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», № 2126а. Питанням підготовки комплексного законопроекту у галузі кібернетичної безпеки парламентарі і урядовці займаються вже з 2010 року і можливо на цьому тижні питання нарешті буде вирішене.
У законопроекті пропонується визначити правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки України та ін.
Більш детально про законопроекти в галузі кібербезпеки в минулих статтях від 7 лютого та 16 травня.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»