Питання земельної реформи – це питання інструментарію. Якої мети хочуть досягти ті, хто цю реформу просуває з урахуванням вимог МВФ, – ось що є ключовим моментом. Щоб проводити реформу, перш за все, треба розуміти її кінцеву мету і наслідки в наших умовах.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» сказав директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, оцінюючи інформацію про те, що земельна реформа має бути погоджена до кінця червня.
«Ми не знаємо кінцевого варіанту реформи. Він може бути «гібридним». Однозначно в нинішній ситуації історія вчить, що люди зазвичай купують землю, але не продають. Її вартість зараз, безумовно, менша за реальну. Тим, хто куплятиме, – це вигідно, а ті, хто планує продавати, матимуть проблеми», - міркує експерт.
На його переконання, якщо не буде можливості розібратися з існуючим сьогодні «сірим» і «чорним» ринком землі, сенсу в реформі немає.
«Свого часу влада фактично безкоштовно роздавала землю, що було великою помилкою. Ми кажемо – ринок землі, але ж ніхто ту землю не купляв. Тому є ті, хто хоче працювати на землі, але не має змоги. Для них потрібно створити умови. А є ті, які не хочуть працювати, але диктують свої умови», - підкреслив Бала.
Мораторій на продаж сільгоспземель: історія питання«Слово і Діло» проаналізувало історію питання зі скасуванням мораторію на продаж сільськогосподарських земель, що діє в Україні з 2001 року.
«Однозначно зараз краще купувати, а не продавати. Держава має запропонувати хоча б відносно нормальну ціну сільгоспземель тим, хто хоче накопичити певний земельний фонд. Потрібно розуміти, скільки землі контролюватиме держава, здаючи в оренду, а скільки піде в приватну власність», - проаналізував Віталій Бала.
Як чиновники проводили земельну реформу, «Слово і Діло» з'ясувало в матеріалі «Мораторій на продаж сільгоспземель. Історія питання».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»