Суть реформи – в тому, що у лікувальному закладі все має бути готове прийняти пацієнта ще до його приходу, і пацієнт ні за що не платитиме. Він уже заплатив зі своїх податків. Якщо ж додатково за щось платити таки доведеться, то повинні бути чіткі правила – за що і скільки. Та чи зможе в короткий час підготуватися до змін сама галузь?
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив практикуючий лікар, член організації «Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення» Андрій Гук, оцінюючи медреформу, впроваджувану в Україні під керівництвом в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.
Міфи про безкоштовну медицину: медреформа для пацієнта
«Старт дано. Реформа потрібна, але її покрокове впровадження викликає певні побоювання, тому що дуже багато проблем нагромадилося за 25 років незалежності України. І ці виклики є новими навіть для Європи. А причина в тому, що більшу частину медичної допомоги у нас оплачує сам пацієнт. Такого немає ані в одній країні світу. Міф про безкоштовну медицину залишається міфом. І наміри МОЗ перевести хаотичні і не завжди легальні взаємодії пацієнта і медустанови в легальне русло дуже вірні», - говорить Андрій Гук.
Зони ризику
Фахівець висловив побоювання з приводу можливого виникнення протиріч низки положень медреформи з Конституцією України.
«Доведеться дискутувати з Конституційним судом і чекати тлумачення 49 статті Конституції у зв'язку з новими, раніше не врахованими обставинами. Зокрема, ця стаття розглядається без прив'язки до 95-ої статті Основного закону. А вона говорить, що система охорони здоров'я фінансується виключно через закон про держбюджет. Якщо бюджет охорони здоров'я – 100 млрд грн., то саме на ці гроші ми можемо надати безкоштовні послуги. А от розмежувати, де закінчуються безкоштовні послуги і починаються платні, – проблематично», - міркує Андрій Гук.
Як політики домагаються ухвалення медреформи: огляд обіцянокВерховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №6327 в частині державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів. «Слово і Діло» нагадує політикам про їхні обіцянки щодо медичної реформи.
«На жаль, можливі варіанти, коли пацієнт з гострою патологією потрапляє до лікарні, де йому рятують життя, а потім йому потрібна операція, за яку платити нічим: держава не передбачила, а у пацієнта немає фінансів. Виходить, ми обмежуємо можливості людини отримати якісні послуги», - зазначив він.
Грошове питання
«Медична допомога складається з набору медичних послуг. Зараз близько 80 відсотків фінансування медичної галузі спрямовується на зарплати медикам. Тих грошей, які залишаються, без серйозної реструктуризації і перепрофілювання медустанов не вистачить на надання якісних медпослуг. Ми змінюємо механізм, але його фінансування поки незрозуміле й не відповідає світовим практикам. Тому триває така боротьба прихильників і противників реформи», - констатував Гук.
За словами фахівця, до законопроекту, який прийнятий у першому читанні, залишається багато запитань через невідповідності в документі.
«Враховуючи, що вже підготовлено близько ста поправок, важко буде вийти на кінцевий варіант. Потрібно буде узгодити багато нюансів, які поки не стикуються», - додав лікар.
Реформа охорони здоров'я для лікарів
«Хороші лікарі лише виграють від реформи, адже вони кваліфіковані і завжди затребувані. Саме на них розгорнеться справжнє «полювання» – лікарні будуть зацікавлені залучити в штат фахівців, які працюють якісно і приведуть за собою пацієнтів. Лікарі, які не зможуть працювати на рівні, не володіють сучасними методиками, мають сумні перспективи. Це допоможе «відсіяти» медпрацівників, які чи то втомилися, чи то не хочуть працювати в галузі», - пояснив Андрій Гук.
Резюмуючи, він підкреслив, що за підсумками реформи в галузі повинні залишитися професіонали, які насправді живуть медициною, розуміють напрямки її розвитку й самі розвиваються відповідно до сучасних тенденцій.
«Слово і Діло» зафіксувало 20 обіцянок в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, більшість з яких отримали статус «у процесі». Загальний показник рівня її відповідальності – 15%.
Докладніше про те, як українські чиновники намагалися змінити систему охорони здоров'я, – в матеріалі «Як політики домагаються ухвалення медреформи. Огляд обіцянок».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»