8 червня Солом'янський райсуд Києва почав розглядати клопотання прокурорів САП про стягнення з відстороненого голови ДФС Романа Насірова 100 мільйонів гривень застави, які за нього внесли дружина Катерина Глімбовська та її батько, тесть Насірова – Олександр Глімбовський. Причиною цього клопотання стало невиконання Насіровим зобов'язань, які на нього поклав суд після внесення застави. Якщо бути точним, то він не здав свій британський паспорт, про який заявляли в САП і НАБУ, а також два інших паспорта – українських для виїзду за кордон.
При першій заяві про британське підданство Насірова правоохоронці спиралися на відповідь National Crime Agency Великобританії (Національне агентство з боротьби проти злочинності), де стверджувалося, що він є громадянином Сполученого Королівства. Після розпливчастого рішення слідчого судді, а саме «здати всі документи для виїзду за кордон», доля британського паспорта залишилася лише в матеріалах справи.
Черговий суд, де новоствореним антикорупційним органам доведеться знову доводити британське громадянство Насірова, щоб направити до держбюджету ті 100 млн грн. Отже, після заслуховування обох сторін, суддя оголосив перерву. У цьому невеликому проміжку часу мені вдалося дізнатися, що САП отримала офіційну відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу від Home Office Великобританії (аналог українського МВС), в якій стверджувалося про отримання Насіровим британського громадянства і відповідно паспорта Сполученого Королівства, яким він володіє з 2013 року.
У цій відповіді також був протокол допиту уповноваженого працівника паспортної служби Її Величності Мішель Хайн з додатком, що Роман Михайлович Насіров 24 травня 2012 року став натуралізованим громадянином Великобританії і отримав відповідне свідоцтво про натуралізацію. На підставі цього Насіров подав заяву про надання паспорта 25 січня 2013 року, який він і отримав з терміном дії до 25 січня 2023 року. Здавалося б, що факт британського паспорта доведений: ось відповідь із Хоум Офісу, ось протокол допиту працівника паспортної служби Британії, до цього була відповідь з NCA. Однак, суддя Солом'янського райсуду Світлана Кушнір так не вважала і відмовила прокурорам САП в задоволенні клопотання. Мотивувальна частина її вирішення з'явилася в реєстрі. Приготувалися? Суддя зазначила, що відповідь Центрального органу Сполученого Королівства надавалася на запит від 26 квітня. Однак, сам запит української сторони не був долучений прокурорами САП до матеріалів клопотання, а також не надано в судовому засіданні, а значить суд не може переконатися, для яких цілей була витребувана інформація про паспорт Насірова і що матеріали використовуються в цілях зазначених у запиті. На думку Кушнір, українські правоохоронці повинні були звернутися за дозволом до британській стороні перед тим, як використовувати дану інформацію.
Суддя зазначила, що нова відповідь британського Хоум Офісу від 18 травня не містить згоди на використання інформації про британський паспорт Насірова в кримінальному провадженні проти нього. Служитель Феміди вказала, що згідно з ч. 2 ст.552 КПК України вимога про свідчення свідка (в нашому випадку працівника паспортної служби СБ) повинні бути чітко вказані в запиті, але прокурор не зміг цього довести під час судового засідання.
Також вона додала, що матеріали, надіслані органом Великобританії, не відповідають вимогам ч.1 ст.550 КПК України, оскільки не скріплені гербовою печаткою відповідного органу. Крім того, на думку судді, посольство Великобританії в Києві не є компетентним органом з виконання запиту про міжнародно-правову допомогу.
Кушнір вказала, що відповідь Хоум Офісу перекладав співробітник НАБУ, але в матеріалах клопотання не містяться відомості про його кваліфікацію як перекладача і його ознайомлення з правами та обов'язками. Як результат, суддя порахувала, що дана відповідь британської сторони є недопустимим доказом, так як порушує норми українського КПК. Напевно, саме на такі обґрунтування суду була реакція посольства Великобританії. Варто зазначити, що суддя не засумнівалася в тому, що Насіров має британське громадянство і паспорт. Хоча б тут норми КПК не були порушені.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»