У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови «Про основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки». У ньому закладено збільшення витрат на національну безпеку і оборону – до 187 млрд грн у 2020 році, проти 130 млрд у 2017 році. Однак, якщо врахувати заявлене у цьому ж проекті зростання курсу долара до 31 гривень за один долар, то український сектор безпеки мало що виграє від планованого збільшення витрат.
Нещодавно в парламенті був зареєстрований урядовий проект постанови «Про основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки». Це перший документ такого роду, розроблений у рамках середньострокового бюджетного планування. У ньому містяться основні завдання бюджетної політики і стратегічні цілі держави на найближчі три роки.
Завершення АТО: яке нове ім'я отримає війна на ДонбасіЖурналіст Денис Попович розповів, як називатиметься антитерористична операція на сході України.
Практично за всіма бюджетними параметрами в документі планується зростання – починаючи від рівня прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати і закінчуючи фінансуванням окремих міністерств і відомств. Суттєве збільшення фінансування в найближчі три роки очікується в секторі національної безпеки і оборони України.
Тут варто зазначити, що сектор національної безпеки і оборони складається не тільки з озброєних сил. Це абсолютно всі силові структури – МВС, СБУ, Державна прикордонна служба і розвідувальні органи. Наприклад, у бюджеті 2017 року, витрати на національну безпеку і оборону склали близько 130 млрд грн (у проекті постанови вказується цифра в 119 млрд), з яких тільки половина припала на армію. Приблизно такі ж пропорції дотримувалися і в 2016 році – 113 млрд на оборону в цілому і близько 55 млрд на фінансування ЗСУ.
Згідно з прогнозами уряду, вже в 2018 році очікується істотне збільшення оборонних витрат – до 162,3 млрд. грн. У 2019 цей же показник становитиме 174,5 млрд грн, а в 2020 році – 187,2 млрд. Якщо в наступні три роки практика фінансування Збройних сил України на рівні 50% від загальних оборонних витрат збережеться, то в 2018 році Міноборони отримає приблизно 80 млрд грн, в 2019 рік – близько 87 млрд, а в 2020 році – понад 90 млрд.
Усі ці суми не відповідають бюджетному запиту Міноборони на 2017 рік, який, за словами помічника міністра оборони Юрія Бірюкова, становив 108 млн грн. Нинішній рівень фінансування Збройних сил дозволяє насичувати війська лише модернізованими і відремонтованими зразками озброєнь, але не дозволяє почати якісне переозброєння армії або вітчизняною, або зарубіжною технікою. Через це війська воюють на Донбасі, в основному, радянською зброєю, котра з'явилася в розпорядженні війська, як мінімум, 25-30 років тому.
Тим не менш, збільшення фінансування все одно очікується. Але і тут, на жаль, не все так райдужно. Річ у тім, що всі розрахунки в галузі озброєнь і техніки прийнято прив'язувати до долара. Наприклад, якщо ми захочемо закупити за кордоном якийсь зразок військової техніки, то розраховуватися доведеться з прив'язкою до американської валюти. Вірно і зворотне: контракти на закупівлю української військової техніки також прив'язуються до долара.
Більше віри в свою країну: хто заважає Україні вступити в НАТОЖурналіст Денис Попович назвав причини, які заважають Україні отримати статус члена Північноатлантичного альянсу.
У проекті постанови «Про основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки» закладено поступове зростання курсу долара. Так, згідно з прогнозами, в 2018 році він становитиме 29,3 грн за долар, в 2019 році – 30,5 грн і в 2020 році – 31 грн.
Таким чином, якщо зараз реальний курс становить близько 26 грн за долар, то військовий бюджет України 2017 року в перерахунку на американську валюту дорівнює десь $2,5 млрд. Але і в пропорціях 2020 року він буде трохи більшим. З розрахунку 31 грн за долар він становитиме приблизно $2,9 млрд для бюджету Міноборони і $6 млрд для всього сектору національної безпеки і оборони.
Таки чином, можна зробити висновок, що і в найближчі три роки українська армія не зможе почати масштабне переозброєння або закупівлю нової техніки за кордоном і продовжить воювати відремонтованими і модернізованими зразками радянської військової техніки.
Денис Попович спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»