Україна відстає у виконанні своїх зобов'язань у співпраці з Фондом. Уже не вперше МВФ відтерміновує надання траншу в розмірі 1,9 мільярда доларів.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Гра у вмовляння. Чому МВФ вкотре відтерміновує ще один транш для України?» для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Головна мета міжнародних кредиторів – отримати свої кошти зі сплаченими відсотками. Зараз МВФ дав чіткий сигнал уряду та Верховній Раді про те, що робиться замало для того, щоб кредитори могли без проблем отримати свої гроші назад», – констатував Радчук.
На думку експерта, показовим є те, що влада визнала свою провину, пояснивши затримку реформ літньою відпусткою ВР.
Грошей не буде: як влада вмовляла МВФ відкласти земельну реформуКерівний партнер компанії Capital Times розповів, як вплине відтермінування траншу МВФ і чому кредитори вирішили відкласти надання допомоги Україні.
«Щонайменше всі ключові документи з приводу узгоджених за графіком реформ почнуть розглядатися не раніше середини вересня», – припустив він.
За його словами, незважаючи на те, що кредитори наполягають на більш рішучих змінах, влада не втрачає надії умовити кредиторів пом'якшити свої вимоги щодо болючих для українців питань.
«Перш за все, йдеться про земельну реформу. Після візиту Президента України до США та переговорів із директором-розпорядником Фонду з'явилася інформація про те, що питання земельної реформи на деякий час знято з порядку денного», – зазначив політолог.
Він підкреслив, що значного прогресу немає й за іншими напрямками.
«Пенсійна реформа перебуває лише в зародковому стані: навіть після затвердження парламентом і старту в січні 2018-го для її реалізації буде потрібен не один рік. Суперечливі інтонації в кредиторів викликають питання приватизації, реформування банківської сфери. Не дуже сприятливою є ситуація із субсидіями та у сфері боротьби з корупцією», – вважає Радчук.
На його думку, саме останнє питання може стати наступним каменем спотикання у відносинах між Україною та МВФ.
«Вже восени з'явиться гостра необхідність створення ефективного антикорупційного суду. Адже саме через неоднозначні рішення судів винні уникають покарання», – додав фахівець.
Експерт не виключає, що чергове відтермінування кредиту негативно позначиться на становищі української економіки.
«Цілком можливо, що затримка траншу негативно вплине на плани уряду повернутися на міжнародні боргові ринкі. Відсутність рішення щодо траншу МВФ – це сигнал для інших кредиторів, які могли б потенційно вкладати в економіку України. Не дає грошей МВФ, значить, щось із цією країною не так», – додав експерт.
Немає голосів: яку відмовку придумають для МВФ і хто заблокує пенсійну реформуПолітичний експерт розповіла, чи зможуть за тиждень ухвалити проект пенсійної реформи і хто блокуватиме процес.
За його словами, на цьому тлі виникають додаткові внутрішні загрози, адже невизначеність із траншем вплине на стабільність української валюти.
«Підтримувати гривню НБУ може, використовуючи внутрішні резерви. Зараз їх понад 15 мільярдів доларів, проте лише чотири з них є власними коштами. Велика частина золотовалютних запасів – це раніше позичені кредити МВФ, які зберігаються для забезпечення стабільності банківської системи. Тому одним із перших маркерів погіршення відносин із МВФ може бути стрибок курсу гривні, який на собі відчує кожен українець», – пояснив Радчук.
На його думку, в ситуації з відтермінуванням чергового траншу кожен наступний кредит МВФ отримати буде дедалі складніше.
«Зменшення темпів зростання ВВП в 2017 році на 1% та нестабільність у відносинах із кредиторами можуть боляче вдарити по слабкій українській економіці. Особливо, якщо враховувати, що квітневий транш Україна отримала через непередбачуваний фактор – блокаду ОРДЛО. Тобто відтермінування нинішнього траншу – це не випадковість після квітневого успіху, а показник того, що в МВФ незадоволені діями уряду та ВР», – резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Гра у вмовляння. Чому МВФ вкотре відтерміновує ще один транш для України?».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»