Життя після АТО: навіщо в Україні створюють Міністерство з питань ветеранів?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Президент Петро Порошенко звернувся до парламенту з пропозицією розглянути можливість створення нового Міністерства у справах ветеранів. «За 2,5 роки в АТО взяли участь 300 тисяч українських воїнів. Хочу подякувати кожному ветерану АТО», – заявив глава держави, відвідавши нещодавно створений Центр допомоги учасникам АТО в Сумах.

Ідея створити профільне міністерство, яке б централізовано взялося за проблеми ветеранів АТО, не нова. Дискусії довкола створення ще одної чиновницької структури активізувалися наприкінці 2016 року.

Верховна Рада ще на початку цього року проголосувала за проект постанови №5712, в якій рекомендувала Кабміну створити профільне міністерство у справах ветеранів. Крім того, парламент рекомендував уряду виділити учасників АТО в окрему соціальну категорію з наданням відповідного статусу. Вже в травні цього року керівники та представники громадських організацій, які займаються вирішенням проблем ветеранів АТО, заявили про таку ж ініціативу. Причина, на думку активістів, в некомпетентності та непрофесіоналізмі Міністерства соціальної політики.

На рівні Кабміну справами ветеранів займається створена урядом Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. За фактом вона розробляє та вносить на розгляд міністра соцполітики пропозиції щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, а також соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, та учасників АТО.

Такі відомства існують в інших країнах. Наприклад, у США Міністерство у справах ветеранів створене ще в 1930 році. Відомство складається з трьох відділів-адміністрацій: з питань медичного забезпечення, з питань пільг та привілеїв та в похоронних справах, що займається утриманням місць поховання ветеранів військової служби.

Мобілізація на цивільний фронт

Проблеми у громадян, які стали на захист своєї держави, почали з’являтися ще на рівні отримання статусу учасників бойових дій. Традиції бюрократичного «совка» в пострадянській Україні досі мають сакральне значення: без «папірця» ти ніхто.

Скільки українців отримали статус учасника бойових дійСтаном на 10.01.2017 статус учасника бойових дій присвоєно 278 072 учасникам АТО. Серед них - 188 тисяч військовослужбовців.

Статус УБД начебто мав гарантувати його власникам цілий перелік соціальних пільг, деякі з яких поширюються й на членів їхніх родин. Та отримати заповітну «корочку» від самого початку не було легко. Після того, як самі учасники бойових дій, відслуживши в АТО, поверталися додому й стикалися із чиновницьким свавіллям, почали об’єднуватися в громадські організації та відстоювати свої права, ситуація змінилася на краще.

Однак і зараз держава, уособлена численними чиновниками-клерками, не надто поспішає надавати ветеранам заслужені соціальні гарантії та пільги. Особливо важко дається пільгове виділення землі учасникам АТО, забезпечення житлом сімей загиблих воїнів, виплати за медичне обслуговування. Не завжди держава прийде на допомогу ветерану в разі свавілля з боку роботодавця, який мав би зберегти на час його служби заробітну плату та місце роботи.

Залишається не менш проблемним і питання отримання статусу УБД для громадян, які служили в добровольчих військових формуваннях. Для них отримати і статус, і пільги ще важче.

Не зайвим було б сказати і про психологічну реабілітацію, яка поки що залишається радше прерогативою волонтерських та донорських організацій, а не державною справою. Своєю чергою, саме ветерани створюють можновладцям і політикам купу додаткових «проблем»: вони ініціативні, вмотивовані, в них відсутнє почуття страху та загострене почуття справедливості. Ветерани АТО організовані та дієві, можуть швидко мобілізуватися заради відстоювання своїх прав або у випадках, коли порушуються права інших громадян. Саме вони виступили одними з ініціаторів економічної блокади Донбасу, вимагаючи від влади досягти прогресу в звільнені з полону своїх побратимів.

До чого тут НАТО?

Ще однією причиною, чому так активно просувається ідея зі створенням нового міністерства полягає у врахуванні рекомендацій західних партнерів. Виходить, як і в більшості питань щодо реформування всіх сфер життя в Україні, без «чарівного копняка» з боку ЄС та США тут не обійтися.

Порошенко повідомив, скільки тепер отримуватимуть сім'ї загиблих бійців АТОСім'я отримає понад 1,2 млн гривень від держави, якщо загибель військового сталася безпосередньо в бою.

Дуже симптоматично, що заява президента з’явилася саме під час візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга та відкриття нової будівлі представництва Північноатлантичного альянсу в Україні.

Річ у тім, що стандарти НАТО – це не лише інновації в озброєнні, новітнє оснащення та підготовка солдатів та офіцерів. Це ще й зміна у ставленні держави до соціальних стандартів та забезпеченні не лише тих військових, які перебувають на службі, але й тих, хто ризикував своїм життям та здоров’ям раніше. Тому один зі стандартів НАТО передбачає піклування про ветеранів та членів їхніх сімей, особливо коли йдеться про загибель чи втрату військовослужбовцем здоров’я під час служби в армії.

Тож цілком імовірно, що ініціатива щодо створення Міністерства у справах ветеранів АТО – це ще один крок у наближенні до стандартів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу. Поки що, на жаль, лише декларативний.

Без міністерства ніяк?

Чи можливо обійтися без створення такого міністерства? В реаліях війни та її тривалих відголосків у часі проблемами ветеранів доведеться займатися на державному рівні. Саме тому альтернативи створенню такої структури немає.

Керівники реабілітаційних установ привласнювали кошти учасників АТО – СБУСпівробітники Служби безпеки України виявили корупційний механізм розкрадання чиновниками коштів, виділених на реабілітацію ветеранів та учасників антитерористичної операції.

Інша річ, чи буде діяльність нового відомства ефективною? Згадаймо, що починаючи з 2014 року держава вже створювала профільні міністерства, які мали б займатися окремими викликами, пов’язаними з агресією в Донбасі та анексією Криму. Перш за все це Міністерство інформаційної політики та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Навряд чи після створення обох відомств виклики в інформаційній сфері та щодо проблем переселенців в Україні зменшилися.

Ще один цікавий аспект: хто саме очолить нове міністерство? У владних кабінетах розуміють, що для спілкування з колишніми АТОвцями потрібна людина, яка має сильний авторитет і довіру в цієї соціальної групи. Подейкують, що одним із реальних кандидатів може стати колишній волонтер, екс-голова Луганської ВЦА, а нині заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Він сам неодноразово публічно підтримував ініціативу створення нового міністерства, пояснюючи це тим, що нині існують аж 19 організацій, які розпорошують державні кошти, однак не займаються справами ветеранів. З огляду на це, можна цілком слушно припустити, що гроші з держбюджету на діяльність у сфері захисту прав ветеранів є, однак досі вони використовувалися неефективно.

Проблеми індіанців

Експерти ж вважають, що роботу із захисту соціальних прав ветеранів, їхню психологічну реабілітацію та реінтеграцію потрібно починати на рівні громад.

У Міноборони назвали число загиблих військових з моменту початку агресії РФУ Міністерстві оборони назвали число втрат з початку російського вторгнення в Україну: загинули 2696 українських військових, 9903 отримали поранення.

Нещодавно громадська організація «Інститут миру і порозуміння» в партнерстві зі Шведським товариством миру і арбітражу за підтримки Академії Фольке Бернадотта розповіли про результати пілотного проекту з пошуку алгоритму реінтеграції ветеранів АТО на рівні семи місцевих громад у Вінницькій, Сумській, Івано-Франківській, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій областях та в місті Краматорськ.

Перш за все йдеться про відсутність системної й фахової психологічної допомоги ветеранам АТО та членам їхніх сімей. Через це зростає кількість випадків зловживання алкоголем, суїцидів та побутових конфліктів. Наступна за рівнем складності проблема – відсутність роботи в регіонах і брак можливостей для самореалізації.

Загалом, за даними Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, статус учасників бойових дій отримали 278 тисяч 72 особи. Поступово, з огляду на продовження конфлікту на Донбасі, кількість ветеранів буде лише зростати. Тож проблеми з реінтеграцією воїнів АТО в мирне життя не уникнути. Та чи зможе вирішити це непросте завдання ініціатива зі створення окремого міністерства – питання, швидше, риторичне.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: