Заява виглядає радше як популізм, ніж реальна альтернатива. Історія про створення консорціуму тягнеться від початку незалежності. При цьому чомусь вважається, що платити за модернізацію ГТС, будівництво інтерконекторів, технологічний газ має хтось інший, а не українські оператори.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев, оцінюючи пропозицію України щодо створення міжнародного консорціуму на базі української ГТС, який технологічно може замінити «Північний потік-2».
«Замість того, щоб сьогодні думати про те, що буде після 2019 року з українською ГТС, замість того, щоб взятися за реальну диверсифікацію маршрутів, поставки газу на територію України, будівництво хоча б 110-кілометрового інтерконектора з Польщі або ще меншого зі Словаччини, в нас знову беруться воскрешати давно померлі плани щодо консорціуму», – констатував експерт.
Він нагадав, що з 2008 року в Україні вже існує ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України».
«Оскільки Європа весь цей час не демонструвала зацікавленості у функціонуванні діяльності такої організації, навряд чи щось змінитися найближчим часом. Тим більше «Північний потік-2» розглядається низкою країн ЄС як одна з можливостей зменшити свою залежність від України як транзитера енергоресурсів», – зазначив фахівець.
Як пояснив Рябцев, будівництво «Північного потоку-2» з точки зору європейських країн є тим самим, чим, наприклад, інтерконектор із Польщі – для України.
«Це один зі шляхів диверсифікації поставок газу на територію країн ЄС. Дуже сумнівно, що Німеччина, Австрія, Італія та інші країни відмовляться від вельми привабливого для них проекту, щоб вкладати кошти у незрозуміло що», – резюмував Геннадій Рябцев.
Раніше Петро Порошенко обговорив із Дональдом Туском загрози проекту «Північний потік-2».
Нагадаємо, ще минулого року Україна подала до суду на «Газпром» за будівництво «Північного потоку-2», вважаючи його мотиви політичними.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»