Одеський припортовий завод давно втратив первісну привабливість і інтерес інвесторів, якими колись користувався. Світова економіка змінюється, а ОПЗ - це завод, який працює насамперед на експорт. Сьогодні динамічно розвиваються вже інші сектори.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко, оцінюючи інформацію про те, що приватизація ОПЗ запланована на кінець 2017 року.
«Такого інтересу, який був до ОПЗ 10 років тому, немає й навряд чи буде. Крім того, в Україні не надто сприятливі умови: темпи реформ низькі, інвестиційне середовище оцінюється невисоко. Звичайно, це береться до уваги інвесторами. Який сенс вкладати кошти, якщо розумієш – отримати високі прибутки тут буде непросто», - констатував економіст.
Експерт наголосив, що сподівання української влади на великий виторг від приватизації ОПЗ марні.
«Стратегія приватизація такого заводу мала б узагалі бути розрахована не на отримання прибутку від його продажу, а на пошук інвестора, який зможе привести ОПЗ у нормальний стан і повернути йому конкурентоспроможність», - підкреслив він.
За його словами, попередній досвід приватизаційних конкурсів засвідчив тенденцію щодо відсутності великого інтересу інвесторів до України.
«Можливо, третя спроба приватизації ОПЗ буде більш вдалою, оскільки економічний стан дещо поліпшився, але покладати на цей продаж великі сподівання у питанні прибутку не варто. Для України сьогодні головна проблема не виручка від розпродажу об’єктів держвласності радянських часів, а пошук іноваційних шляхів розвитку і модернізація», - каже Сіденко.
Резюмуючи, економіст зауважив, що на ситуацію з приватизацію впливає боргове питання і санкції щодо Фірташа.
«Купити величезний об’єкт з такими боргами, і при цьому розраховувати на великі гроші – навряд чи можливо», - підсумував Володимир Сіденко.
Нагадаємо, в травні минулого року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв, що до аукціону з приватизації ПАТ «Одеський припортовий завод» не будуть допущені підприємства країни-агресора.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»