В Україні триває політичне міжсезоння, пов'язане з канікулами Верховної Ради і традиційним періодом відпусток. А це означає, що ніщо не заважає нам поговорити про те, як виконують свої обіцянки члени Кабінету міністрів України, адже уряд зараз – чи не єдиний орган вищого ешелону влади, чиї чиновники залишаються активними в політичному плані. Раніше «Слово і Діло» вже розповідало про роботу міністрів соцполітики, фінансів, інфраструктури та деяких інших. Сьогодні на черзі – глава Мінекономіки Степан Кубів.
Його називають компромісною фігурою уряду Гройсмана. Побувавши до цього в кріслі голови Нацбанку й народного депутата, Кубів був призначений міністром економрозвитку після того, як кандидатуру Віталія Ковальчука, висунуту на цю посаду, не підтримав прем'єр. А Кубів виявився «зручним» з усіх боків кандидатом: і Гройсман був не проти нього, і у президента він на хорошому рахунку (не дарма ж той призначив його своїм представником у Раді), і друга найбільша фракція парламенту, «Народний фронт» теж руками й ногами була за нього, адже Кубіва пов'язують давні дружні стосунки з Арсенієм Яценюком (про які він сам неодноразово розповідав).
Якщо не торкатися діяльності Кубіва на посаді глави НБУ (а цей відтинок його кар'єри був наповнений політичними скандалами, вартими окремого матеріалу) та з мандатом народного депутата, то як міністр і віце-прем'єр він встиг дати 4 десятка обіцянок. 12 з них він виконав, 6 провалив.
Аналітики «Слова і Діла» вибрали по три найважливіших зобов'язання з кожної категорії, щоб можна було скласти враження про те, як працює міністр. Так ось, серед невиконаних обіцянок осібно стоять наступні.
11 травня 2016 року Кубів пообіцяв завершити до 1 липня всі процеси реорганізації державних служб. Цій обіцянці «Слово і Діло» надало статус «не виконано» тому, що вона була реалізована не до кінця. Так, в середині липня 2016-го ми з'ясували, що станом на 12-е число тривав процес ліквідації Держагентства з інвестицій та управління національними проектами (хоча він повинен був завершитися, як уже було сказано вище, до 1 числа). Відомо, що ще одне державне агентство – з питань туризму і курортів – таки було ліквідоване вчасно, але, на жаль, для того, щоб зафіксувати обіцянку як виконану цього було недостатньо.
Друга важлива невиконана обіцянка – ліквідувати в 2016 році податкову міліцію. До речі, цей дивовижно «живучий» орган до Кубіва безуспішно намагалися ліквідувати багато політиків і навіть глав держави (Віктор Ющенко свого часу, наприклад). Незважаючи на те, що в ухвалених Верховною Радою 21 грудня 2016 року змінах да закону була ніби як передбачена ліквідацію податкової міліції і створення нового органу – фінансової поліції, вже в січні завдяки виявленій у законопроекті помилці ми дізналися, що податкова міліція працює й перебуває в правовому полі.
Також до кінця 2016-го обіцяв Кубів затвердити стратегію розвитку малого та середнього бізнесу до 2020 року. Але до кінця року Мінекономрозвитку встигло тільки представити проект даної стратегії. Так що, попри те, що певні зрушення у виконанні були, довести це зобов'язання до кінця міністру та його підлеглим не вдалося.
Варто відзначити, що виконаних обіцянок у Кубіва вдвічі більше, ніж провалених. Серед важливого тут – запровадження середньострокового бюджетного планування та системи управління держборгом. У червні Мінфін представив текст Бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, яка враховує стратегічні завдання, визначені урядом до 2020 року. Зокрема, мова йде про податкову та боргову політику, реформу охорони здоров'я, пенсійну та земельну реформи, забезпечення розвитку агропромислового комплексу, стабільне фінансування дорожнього господарства, забезпечення підтримки оборони й безпеки, децентралізацію та подальше підвищення соціальних стандартів. І хоча обіцянка, по суті, була виконана відомством іншого міністра, Кубів як людина, що займає посаду не тільки глави Мінекономіки, а й віце-прем'єр-міністра, також був до неї причетний.
Та само до сфери глобального економічного планування належить його намір створити Національну експортну стратегію, озвучений у квітні 2016 року. До речі, створювати програми стимулювання експорту на міжнародних ринках – прямий обов'язок Кубіва, покладений на нього програмою дії уряду. Презентація стратегії відбулася 28 березня цього року, після чого почалося її обговорення на сайті Мінекономіки.
Ну і ще одна виконана обіцянка, важлива для України не в економічному плані, а радше в іміджевому – про те, що пісенний конкурс «Євробачення-2017» в Києві пройде на високому рівні. Незважаючи на зауваження в процесі підготовки і критику киянами обмежень, пов'язаних із ремонтом у місті (а подекуди – і самого ремонту, як було на станції метро «Лівобережна»), в підсумку довелося визнати, що друге київське «Євробачення» було підготовлене вже точно не гірше , ніж у інших країнах, і пройшло в цілому добре.
І традиційно в кінці – про те, чого наразі найбільше чекають українці від міністра економічного розвитку. А чекають перш за все стабільного зростання економіки. Забезпечити його Кубів пообіцяв, дотримуючись спеціального Оперативного плану дій, згідно з яким у країні повинен посилитися в першу чергу малий і середній бізнес. Це зобов'язання настільки глобальне, що оцінити його виконання можна лише в довгостроковій перспективі, тому поки що воно зі статусом «у процесі».
Друга важлива обіцянка в процесі виконання тісно пов'язана з першою. Йдеться про те, що вже у 2017 році Україна підніметься на 15-20 позицій в рейтингу Doing Business. Станом на кінець минулого року, коли вона була озвучена, ми перебували на 80-му місці відповідного рейтингу.
А вже у травні цього року Кубів пообіцяв зайнятися реформуванням і приватизацією державних підприємств та ліквідацією тих із них, що є неефективними. Що в принципі теж не ново, адже подібне обіцяв і багато хто з його попередників.
Всього на цю мить у процесі виконання перебувають 22 зобов'язання глави Мінекономіки, дізнатися про долю яких можна в досьє чиновника.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»