Ніхто в Європі не може почуватися в безпеці. Це головний меседж усіх терактів «Ісламської держави» (в Росії обов'язково приписали б, що у них ця організація заборонена, але про цю країну ми ще поговоримо). За аналогією з ізраїльською «інтифадою ножів» хвилю терору в Європі можна було б назвати «інтифадою фургонів». Знаряддя злочину, автомобіль (зазвичай великогабаритний), не викликає ніяких підозр аж до самої атаки, місця для терактів завжди обираються багатолюдні й неодмінно туристичні – щоб нагнати страху на максимальну кількість країн, адже гинуть і страждають їхні громадяни. Про методи, і головне – про цілі терористів варто серйозно поговорити.
7 квітня цього року: центр Стокгольма, головна пішохідна вулиця міста Дроттнінггатан – вантажівка на великій швидкості врізається в натовп пішоходів. Двоє загиблих, велика кількість поранених. 22 березня, Лондон: злочинець на машині перетнув Вестмінстерський міст, виїхав на тротуар і збив кількох людей. Доїхав майже до парламенту, де ножем поранив поліцейського і був застрелений іншим правоохоронцем. 18 березня, Париж: поліція зупиняє для перевірки документів автомобіль, водій відкриває вогонь, ранить одного зі співробітників поліції, ховається, викрадає інший автомобіль і в аеропорту Орлі нападає на військових – при спробі забрати зброю його вбивають. Трьома тижнями раніше, 3 лютого, в тому ж Парижі чоловік із двома мачете в руках з вигуками «Аллах акбар» накидається на військовий патруль поблизу Лувру, внаслідок чого нападник отримує важкі поранення.
І це все лише цього року і лише в Європі! 19 грудня минулого року вантажівка протаранила ярмарок в центрі Берліна: 12 людей загинули, 48 поранені. 14 липня 2016 року, в національне свято Франції – День взяття Бастилії – водій вантажівки протаранив натовп людей, що зібралися на Англійській набережній Ніцци. Фургон їхав, роблячи зигзаги, майже два кілометри, після цього водій відкрив стрілянину. Підсумок: жертвами стали 84 людини, терорист ліквідований. Ну, і 22 березня минулого року прогриміли два вибухи в міжнародному аеропорту Брюсселя, а третій – у вагоні метро на станції «Мальбек». Загинули 32 особи, понад 300 поранені. Європа в шоці від того, що раптова страшна смерть може наздогнати будь-кого, до того ж тоді, коли цього найменше очікуєш, – під час прогулянки туристичними місцями. Саме так і сталося напередодні в одному з найбільш туристичних міст Іспанії – Барселоні: увечері 17 серпня фургон в'їхав у натовп людей в районі пішохідної набережної Рамбла-де-Каналет. Загинули 13 осіб, понад 100 громадян 18 держав постраждали.
З початку року у світі скоєно 12 масштабних терактів з жертвамиНайбільш масштабні терористичні акти останнім часом здійснюють організації, пов'язані з Ісламською державою, і дедалі частіше мішенню терористів стає населення Європи: «Слово і Діло» підготувало огляд найбільших терактів з початку 2017 року.
Та головна мішень терористів – зовсім не загиблі і постраждалі ні в чому не винні люди. Тероризм, як формулюють експерти, це всього лише ідеологія, заснована на вірі в можливість перебудови суспільства із застосуванням насильства і спричиненого ним страху. Терористи найчастіше б'ють нишком, у тил, і до самого моменту атаки практично не відрізняються від інших громадян. Іноді виявляється, що люди, які вчинили теракт, все ж були на прикметі у поліції і спецслужб. Так було недавно у Великобританії, у Франції. І тоді піднімається хвиля людського обурення: силовики знали, але не вберегли мирних громадян, не запобігли атаці! Але боротьба з тероризмом – це не виявлення одинаків і навіть груп терористів (найчастіше – смертників), не запобігання в ручному режимі кожному конкретному теракту (вчора, наприклад, поліція Іспанії запобігла ще одному теракту – в місті Камбрілсі на південному заході від Барселони: 4 імовірних терористів ліквідовано, 1 – затриманий).
Терор – це потужна й ефективна зброя в руках великого і абсолютно цинічного гравця. Його мета – вплив на глобальні світові процеси, його інструменти – маріонеткові секти типу «Ісламської держави», Аль-Каїди, Талібану та інших (це коли беремо до уваги тільки останні тенденції і не будемо згадувати ідеологічний тероризм попереднього покоління з угрупуваннями ІРА в Британії , ЕТА в Іспанії, ФАРК у Колумбії та інших). Отже, на сьогодні у нас стараннями певних сил створено чіткий образ терориста: це обов'язково фанатик-ісламіст. Спонукає їх до дій нібито війна Заходу проти ісламських держав (новий «хрестовий похід»). Для опору і помсти Заходу якраз і виникли Аль-Каїда в аравійському регіоні і Талібан в Афганістані. Все б добре, але до появи обох цих угруповань має безпосереднє відношення... США! Але саме Вашингтон офіційно бореться в Азії з цим «світовим злом», творить у зв'язку з цією боротьбою все, що вважає за потрібне, списує на цю боротьбу величезні кошти і закручує гайки всередині країни – зрозуміло, виключно з метою боротьби з тероризмом. Ми теж всі від цього страждаємо, але по дріб'язку: на контролі безпеки в аеропортах у нас забирають і викидають до сміттєвих кошиків шампунь, одеколон, тюбики з кремами і навіть нешкідливу пляшку з водою.
Своя терористична історія і у Росії. Там терорист – це «неправильний» чеченець, тобто не кадирівець, а також маргінальний дагестанець. Віднедавна це ще й кримський татарин. Вибухи будинків у Москві й Волгодонську, теракти в метро російської столиці і Санкт-Петербурга дають прекрасні результати на виборах Путіна і відмінні підстави для максимального обмеження свобод громадян. Утім, більшість росіян, які звикли до тоталітаризму, не бачать у цьому нічого поганого. А в світовому масштабі у Росії є «Ісламська держава» (будь-яке російське видання обов'язковим чином при кожному згадуванні зазначає, що в Росії це угруповання заборонено – «зворушливе» лицемірство). Чому «у Росії»? Тому, що ядро організації – це колишні військові і функціонери іракської партії Баас (була правлячою за Саддама Хусейна), які пройшли підготовку... в СРСР або вже в Росії. Зараз там «трудяться» інструктори з ФСБ, військової розвідки МО РФ та інших російських спецслужб. І ось це угруповання нібито карає «проклятий Захід» за війну проти режимів тих країн, які входять у сферу інтересів Росії. Ой, ні, тобто, звісно, за війну проти гордих і волелюбних народів Іраку та Сирії! І одночасно з цим хтось системно допомагає мільйонам громадян цих країн (а під шумок і інших неблагополучних держав Азії й Африки) наповнювати Європу. Старий континент нажаханий масштабами проблеми нелегальної міграції, європейці сахаються від кожного біженця як від потенційного терориста, набирають сили ультраправі партії і організації, а Вашингтон і Москва змагаються в тому, хто ж з них постане рятівником і захисником планети від цієї загрози.
На терористах у Камбрільсі були несправжні «пояси смертників»Терористи, які намагалися скоїти теракт у курортному Камбрільсі, мали несправжні «пояси смертників».
І єдина країна у світі, де розмовляють із терористами, – це Україна. Європа і США наполегливо саджають нас за стіл переговорів з ними. Бо й самі постійно ведуть діалог з одним із головних спонсорів тероризму у світі – з Росією. Тому що постійно торгуються з Москвою з політичних питань. А торгуються, бо активно торгують, по-крупному і не завжди легально. І наші чиновники і олігархи торгують з ворогом, але дрібніше: вугіллям – нібито через Роттердам, продуктами і алкоголем – через Білорусь чи Росію. Хіба не цинізм вищого ступеня, коли держава засуджує блокаду торгівлі на крові? Щоправда, активісти змусили цю блокаду узаконити, але нам тепер кажуть, що саме блокада завадила встановити мир на Донбасі вже цього року. Хіба не цинізм, коли в розпал смертельного бою терористів з українськими військовими до «лінії розмежування» (а насправді – зіткнення) під'їжджає потяг, дає гудок, бій стихає, поїзд перетинає «кордон», знову гуде – і бій відновлюється? Не можна не навести класичний приклад Ізраїлю: той НІКОЛИ не вступає в переговори з терористами, навіть якщо це загрожує людськими жертвами (в результаті часто цим справа і закінчується). Для них боротьба з тероризм – це не відновлення законності. Та й чи законно, наприклад, силою втихомирювати жителів окупованих палестинських територій? Це питання полемічне і політичне, але не це тема наших міркувань. Для Ізраїлю боротьба з тероризмом – це питання виживання самої держави, що далася єврейському народу з таким трудом і після колосальних страждань.
Усі цивілізовані країни традиційно висловили обурення і солідарність з Іспанією. У самій країні оголосили триденну жалобу. У Росії позловтішалися – це, мовляв, вам за Сирію і нагадали, що тільки спільними з ними, з Росією, зусиллями світ здатний захиститися від тероризму, а інакше – ніяк. А президент США знову всіх ошелешив. «Вчіться у американського генерала Першинга, що робити з захопленими терористами. Він покінчив з радикальними ісламістами на 35 років!», – написав Дональд Трамп в своєму Twitter-акаунті. Журналіст Леонід Швець у своєму пості в Facebook у зв'язку з цим нагадує: в лютому 2016 року під час передвиборчого ралі в Південній Кароліні Трамп розповів історичний анекдот про генерала Джона Першинга, який був губернатором провінції Моро на Філіппінах з 1909 по 1913 роки. А от і сам анекдот від Трампа: «У них були проблеми з тероризмом, як у нас зараз. Він схопив 50 терористів, які вбили багато людей. Він взяв 50 терористів, 50 своїх людей і занурив 50 куль у свинячу кров. Ви чули про це, так? Він взяв 50 куль і занурив їх у свинячу кров. Він наказав своїм людям зарядити рушниці, вишикував їх п'ятдесят в ряд, і вони застрелили 49 терористів. А п'ятдесятому сказали: «Повертайся до своїх і розкажи, що сталося. І 25 років у них не було проблем». Це все, що можна сказати про готовність супердержав протистояти тероризму. А правильніше було б усунути фактори, його породжують, а ще краще – просто не використовувати тероризм у глобальній політиці. Але то ми вже зовсім розмріялись про якийсь неіснуючий, ідеальний світ...
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»