Пластик – один із найбільш економічно вигідних винаходів людства. Завдяки ньому наше життя стало комфортнішим і навіть безпечнішим. Наразі немає такої сфери людської життєдіяльності, де не використовується ця чудо-речовина. Однак її повсюдне використання має і зворотний бік: пластик вкрай повільно розкладається, а, перебуваючи на звалищах, згодом перетворюється на токсичні речовини. Засилля пластику на звалищах навіть називають однією з причин поширення малярії: у воді, що збирається на звалищах у пластиковій і поліетиленовій тарі, в тропічних країнах нерідко розмножуються малярійні комарі.
Переробка пластику сьогодні набуває все більшої популярності, адже це, по суті, заробляння грошей за рахунок сировини, яка майже нічого не коштує. Однак людям варто поквапитися з розвитком цього бізнесу, адже темпи виробництва і потрапляння пластику на звалища нині просто загрозливі. Уявіть собі: за 65 останніх років на планеті було вироблено 8,3 млрд тонн пластику. З них 4,5 млрд тонн – за останні 13 років. Тобто за 10 з гаком років ми продукували більше пластику, ніж за попередні півстоліття. І більша частина з цих виробів, звісно, потрапила на смітники.
Із усіх випущених пластикових виробів (середній строк використання яких складає приблизно 1 рік) близько 70% уже не використовуються. Яка ж доля цих відходів? На жаль, із них 79% залишаються на звалищах. 12% люди спалюють. На повторну переробку йде лише 9% виробленого пластику. Можна уявити, як виглядатимуть звалища, якщо до 2050 року, як прогнозують вчені, люди вироблять 12 млрд тонн пластику.
Найбільше виробів із цієї речовини сьогодні випускають у Європі приблизно 30% світових обсягів. На другому місці Китай, який продукує 25%. Треті – США з 9%.
Приблизно 8 млн тонн пластику щорічно потрапляє у світовий океан, а якщо поділити кількість виробленого пластику на площу земної кулі, то на кожен квадратний метр припаде приблизно 16,5 кг цієї речовини.
Детальніше про поширення пластику на планеті та в Україні – в інфографіці «Слова і Діла», розробленій спеціально до періоду свят, коли зручний пластиковий посуд стає особливо популярним.
Також пропонуємо дізнатися, скільки Україна виробила електроенергії, яку частину з неї продала за кордон і почому продає її власним споживачам. А раніше портал склав інфографіку за динамікою змін у вазі «борщового набору» пересічного українця.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»