Лідер КНДР Кім Чен Ин заявив, що останні ракетні пуски, здійснені з території Північної Кореї, є «важливою прелюдією» перед атакою американського острова Гуам. Як відомо, 29 серпня КНДР запустила чергову балістичну ракету, яка полетіла в бік Японії й впала в океан у районі острова Хоккайдо. Реакція президента США Дональда Трампа виявилася не настільки жорсткою, як можна було очікувати: серед іншого Трамп заявив, що «розглядає всі варіанти» дій у зв'язку з ракетним пуском Північної Кореї в бік Японії. Водночас нові ракетні пуски з боку КНДР свідчать про те, що Пхеньян намагається загострити ситуацію в регіоні. До чого це може призвести? Північнокорейська ракета середньої дальності була запущена в бік Японії близько 6 ранку (за місцевим часом) 29 серпня. Пролетівши близько 2700 кілометрів, ракета впала неподалік від острова Хоккайдо (розпавшись при цьому на три частини), викликавши неабияке занепокоєння на території самої Японії. На території країни спрацювала урядова система оповіщення J-Alert, яка попередила людей про небезпеку. Японські військові не намагалися збити ракету, хоча було заявлено про розгортання систем ППО.
Президент США Дональд Трамп у відповідь на ці дії досить обтічно заявив, що «розглядає всі варіанти» дій у зв'язку з ракетним пуском Північної Кореї в бік Японії. Водночас лідер КНДР Кім Чен Ин заявив, що останні ракетні пуски, здійснені з території Північної Кореї, є «важливою прелюдією» перед атакою острова Гуам, що перебуває у володінні США. Як ми вже повідомляли, про готовність обстріляти Гуам північнокорейська сторона заявляла під час попереднього загострення відносин між США та КНДР, пік якого припав на десяті числа серпня. Однак до конкретного обміну ударами справа тоді не дійшла. Чи дійде зараз?
США та Японія обговорили ракетний запуск КНДРЯпонський та американський прем'єри провели телефонні переговори через останні ракетні випробування Північної Кореї.
Цілком очевидно, що останній запуск КНДР мав демонстраційний характер. Пхеньян хотів показати, що дійсно має в розпорядженні ракети, здатні дістати до Гуаму й тим більше до Японії, яка є одним із союзників США в цьому регіоні. Однак у цьому випадку демонстрація була призначена саме для американців, а не для японців – про це говорить хоча б той факт, що ракета, перш ніж впасти в океан, фактично вже пролетіла над територією Японії.
З іншого боку, та обставина, що ракета розпалася на три частини, говорить про те, що ракетні технології КНДР ще не настільки досконалі. А значить, протиракетна оборона США, яка розрахована на більш масштабну атаку має відбити удар, завданий із території Північної Кореї. Однак стримана реакція Трампа, як і раніше, свідчить про те, що американці не хотіли б доводити справу до реального обміну ударами. Як ми вже повідомляли, це пов'язано з тим, що в США зовсім не впевнені в тому, що війна з КНДР відповідатиме критерію «ціна-якість». Тобто в разі військового конфлікту з Пхеньяном американцям потрібно буде не лише показово розгромити небезпечного карлика, а й не допустити, щоб цей карлик завдав неприйнятних збитків союзникам. А під ударом перебуває не лише Японія, а й Південна Корея. Причому найбільшу небезпеку для Півдня створила навіть не ядерна зброя Півночі, а великокаліберна артилерія, розміщена на лінії розмежування, що пролягає на 38-й паралелі. Понад вісім тисяч стволів уже наведені на столицю Південної Кореї Сеул і готові в будь-який момент дати залп. Цей обстріл, навіть якщо наступної хвилини всі ці батареї будуть знищені, здатен призвести до великих руйнувань і жертв, які можуть одразу ж перевищити «больовий поріг» південнокорейського суспільства.
Навіщо ж тоді Кім Чен Ин підвищує градус напруженості, якщо конфлікт, за великим рахунком, нікому не вигідний? Річ у банальному шантажі, направленому на те, щоб повернути статус-кво, що утворився в регіоні після війни 1950-1953 років. В рамках цього статус-кво Північна Корея поводилася, як вічно голодний, але дуже гучний сусід, який демонстративно розмахував ракетним кийком, вимагаючи, щоб на нього звернули увагу й, попри міжнародну ізоляцію, зайвий раз погодували обідом. Цей баланс, в принципі, влаштовував усіх – і Японію, і Південну Корею, і Китай. Однак поява на сцені Трампа, який, судячи з усього, заради зміцнення свого рейтингу шукає привід для якоїсь маленької переможної війни, трохи сплутала всім карти. Гра військовими м'язами вже почалася, але КНДР – досить міцний горішок. Його потрібно або розколоти одним ударом (до чого США поки не дуже готові), або відійти, бажано без втрати обличчя. В іншому разі політичному іміджу Трампа буде завдано великої шкоди.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»