Ситуація не дивує, але, на жаль, телеканалу «Інтер» за недотримання мовних квот абсолютно нічого не загрожує. Ані санкцій, ані штрафів не буде. Вирішення питання – в політичній площині.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів медіаконсультант Олександр Піддубний, оцінюючи проведення перевірки Нацрадою всіх медіа-груп на предмет дотримання мовних квот, за результатами якої було виявлено, що лише телеканал «Інтер» не дотримується вимог.
Безкарність «Інтера»
«Перше «китайське попередження» вони отримали ще кілька років тому. За підсумками новорічного вогника 2014-2015 років, який телеканал проводив за участю російських артистів, Турчинов заявив про відповідні заходи щодо каналу», – констатував фахівець.
«Тоді вже була агресія РФ, бойові дії на Донбасі, але телеканал транслював артистів, які висловили свою позицію щодо подій на сході України. В РНБО грізно анонсували санкції проти «Інтера», навіть подання було, але все зійшло нанівець, тому що політичної волі абсолютно не було», – нагадав Піддубний.
Експерт наголосив, що якщо тоді, в розпал ситуації, не було жодних заходів щодо демонстрації антиукраїнського контенту, то зараз тим більше нічого не буде.
Зміна парадигми
«Нацрада з питань телебачення та радіомовлення залежить від президента, а він може в ручному режимі керувати рішеннями», – зауважив фахівець.
Медіаконсультант підкреслив, що потрібно змінювати саму парадигму мовних квот. На його переконання, під квоти мають підпадати російськомовні матеріали, оскільки квоти на українську мову більше схожі на приниження українського народу.
«Якщо ми на базисному рівні орієнтуємося на політиків, які дивляться в бік РФ, і підтримуємо квоти саме на українську мову, виходить, що ми граємо за їхніми правилами. Потрібно змінювати парадигму», – відзначив він.
Ефективність квот: як «звучить» Україна
За його словами, квоти показали лише часткову ефективність.
Мовні квоти в ефірі: українські вимоги і європейський досвід«Слово і Діло» дослідило, які квоти на медіапродукт національною мовою діють у країнах ЄС і які норми для телебачення й радіо передбачені в Україні.
«Є люди, які вже сформовані, вони обіймають посади на радіо, ТБ, і їх уже нічого не змінить. Їм навіть зручніше, простіше з точки зору індивідуальності просувати те, що вони бачать і хочуть особисто. Якщо зручніше спілкуватися російською мовою, вони й будуть це робити», – додав експерт.
Він зазначив, що Нацрада має відстежувати такі процеси.
«Якщо транслюють ток-шоу, то воно має бути українською мовою. Не має бути оболонка україномовною, а наповнення – російськомовним. Має бути якась повага до закону. Якщо є порушення, Нацрада має гривнею карати, виховувати повагу та дотримання букви закону», – проаналізував Олександр Піддубний.
Детальніше про європейський досвід квотування на ТБ та радіо, а також про українські ініціативи – за посиланням.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»