В Україні помітні дещо завищені очікування від Угоди про асоціацію з ЄС. Це не панацея від усіх наших проблем і бід.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, оцінюючи набуття чинності в повному обсязі Угодою про асоціацію між Євросоюзом та Україною.
Угода дорогою ціною
«Угода про асоціацію з ЄС – це в першу чергу орієнтири, на які ми маємо покладатися», – наполіг експерт.
За його словами, в переговорному процесі були можливості для України отримати кращий результат.
«Ми могли б досягнути більше під час переговорного процесу, в рамках угоди, зайняти більш жорсткі позиції в частині секторальних зобов’язань, але на той час військові дії з боку РФ вплинули на процес. Потрібно було за будь-яку ціну підписати та отримати угоду. Тому є певна логіка в тому, що ми пішли на поступки ЄС, зокрема щодо квот», – зазначив Кулик.
Під лупою в Європи
«Угода запроваджена, вже починає діяти, а значить, у частині наших зобов’язань, де моніторинг та увага європейців, варто очікувати, що ми будемо під мікроскопом Євросоюзу», – констатував він.
Як пояснив експерт, річ у тім, що раніше діяла «матриця Фюле», й Україна звітувала перед європейцями про виконання певних позицій згідно з нею.
ЗВТ з Канадою: чого чекати від взаємної торгової лібералізаціїЗона вільної торгівлі з Канадою може стати як прекрасною можливістю для нарощення експорту, так і насичити український ринок імпортованими канадськими товарами.
«Ухвалювали законопроект у першому читанні, ставили галочку й просто говорили, що зобов’язання перед ЄС Україна виконала», – додав Кулик.
Фахівець акцентував, що перше читання не означає, що закон працюватиме, адже в нас є сотні законів, які ухвалені в першому читанні, повторного голосування не було.
«Наразі діятиме «матриця Гана», яка передбачає, що конкретно ми маємо виконувати, для нас встановлені дедлайни під виконання зобов’язань у частині корупції, прозорості фінансових потоків, дерегуляції, інвестиційного клімату, забезпечення інтелектуальної власності тощо. Загалом, починаючи від екології й закінчуючи стандартами молочної продукції», – заявив експерт.
Він підкреслив, що тепер для європейців показником буде впровадження практик, а не ухвалення закону у ВР.
«Це означає, що має бути певний ефект від реалізації цього закону», – уточнив політолог.
Якість товарів: стандартизація за примусом
«Одним з інструментів є так званий реєстр викидів та забрудників. Всі компанії-забрудники мають реєструвати свої викиди в атмосферу», – зазначив Кулик.
Фахівець нагадав, що якщо вони цього не роблять, то їхні товари не купуватимуть в ЄС.
«А для того, щоб контролювати викиди, давати адекватну картину, ці компанії будуть змушені вкладати гроші в модернізацію своїх очисних споруд і зменшити кількість викидів в атмосферу», – додав політолог.
Він спрогнозував, що це сильно тиснутиме на політиків та чиновників і потребуватиме виконання зобов’язань, оскільки якщо ЄС вважатиме, що Україна затягує із зобов’язаннями, то самостійно проведе моніторинг і вимагатиме спеціальної доповіді.
Більш того, за його словами, передбачені санкції, які зводяться до скасування квот, обмежень або взагалі призупинення дії асоціації, в тому числі в частині безвізу.
«Розуміючи всі наслідки невиконання взятих на себе вимог, те, що ця матриця є настільною книгою не лише департаменту Єврокомісії, а й документом, який мають усі політичні сили, які спекулюватимуть на українському питанні, те, що це може бути аргументом для агентів РФ, які вказуватимуть на неспроможність України, влада має робити кроки до змін», – наголосив фахівець.
В очікуванні змін
«Це не просто ухвалення закону, який принесе зайві 100 гривень до кишені ураїнців. Це розрахунок певних дій до 2019 року, при тому, що якщо не буде саботажу, гальмування процесів, уникнення звітності», – уточнив він.
При цьому експерт пояснив, що загалом Угода про асоціацію передбачає поліпшення стандартів життя: зарплат, пенсій, соціального забезпечення, стандартів якості продуктів, адміністративних та соціальних послуг.
На його думку, саме в напрямку адміністративних та соцпослуг заплановані зрушення, які будуть відчутними вже наступного року.
«Наприклад, якщо людина не отримує вчасно зарплату на картку, пенсію, то кожен день має бути порахований із точки зору економічних та моральних втрат. Звернувшись до суду, можна відсудити збитки. В Україні це нереально, бо в нас не визначений грошовий еквівалент послуг, які надаються державою. Тому суди ухвалюють рішення на користь «Київенерго», а не громадян, яким надали неякісну послугу в частині ЖКГ. Це має бути припинено через дію асоціації, має бути запроваджене оцифрування послуг, щоб громадяни могли захистити себе від монополістів. Це те, що можна відчути вже в 2018 році», – проаналізував Віталій Кулик.
Відзначимо, що влітку почала діяти зона вільної торгівлі з Канадою. Чого чекати від взаємної торгової лібералізації, читайте за посиланням.
Нагадаємо, рік тому прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв відродити національну економіку.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»