Наші аналітики відстежили, про що лідери фракцій і груп говорили на Погоджувальній раді парламенту, та проаналізували, які законопроекти можуть бути ухвалені цього тижня.
Зважаючи на виступи голів фракцій на Погоджувальній раді, найбільші шанси пройти у Верховній Раді має медична реформа: готовність підтримати законопроект №6327 озвучили в «Блоці Петра Порошенка» та «Самопомочі».
Так, голова фракції БПП Артур Герасимов у своєму виступі зазначив, що Україні давно пора позбутися старої радянської системи фінансування медицини та почати направляти бюджетні гроші безпосередньо на лікування пацієнтів, а не на «підтримку ліжко-місць», що й пропонує закон про медреформу.
Також готовність підтримати медичну реформу озвучили у фракції «Самопомочі»: під кінець свого виступу Олег Березюк зазначив, що «медичної галузі в Україні фактично немає, і не теперішнє міністерство її розвалило», й підкреслив, що «ми маємо ухвалювати медичну реформу».
Голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак у своєму виступі не озвучив чіткої позиції політсили щодо медичної реформи, проте згадав про неї в контексті бюджету-2018: на думку союзників БПП по коаліції, він має ухвалюватися з урахуванням витрат на «системні галузеві реформи: освітню, медичну та пенсійну».
Однозначно проти законопроекту про державні фінансові гарантії надання медпослуг і лікарських засобів висловилися лише в «Опозиційному блоці», в групі «Відродження» та в «Батьківщині».
Так, голова «Опоблоку» Юрій Бойко заявив, що фракція не підтримуватиме законопроект через те, що він створить агентство, яке розподілятиме гроші на медицину без участі місцевих органів влади. На його думку, це суперечить децентралізації й «закріплює де-юре платну медицину». При цьому навіть сам Бойко зазначив, що «зрозуміло, що й зараз люди теж платять».
Схожі аргументи озвучили й у групі «Відродження». Її керівник Віктор Бондар заявив, що категорично проти законопроекту, й окремо зупинився на Національній службі охорони здоров'я, яка й закуповуватиме ліки та укладатиме договори фінансування медустанов. У своєму виступі він назвав агентство «органом, що породжує корупцію», й додав, що головним лікарям доведеться домовлятися в ньому про те, скільки грошей виділять на його лікарню або поліклініку.
Однак навіть без голосів «Опоблоку», «Відродження» та «Батьківщини» закон має всі шанси пройти в разі, якщо БПП, НФ і «Самопоміч» голосуватимуть за нього так само, як і в першому читанні – тоді документ набрав 227 голосів в основному за рахунок цих політсил.
Підтримку пенсійної реформи цілком очікувано озвучили в «Блоці Петра Порошенка» та «Народному фронті»: Герасимов зазначив, що закон підвищить пенсії мільйонам пенсіонерів і відкриє дорогу підвищенню виплат для військових пенсіонерів.
Своєю чергою, Максим Бурбак з приводу підвищення пенсій зазначив, що «в залі немає жодного депутата, який би зізнався, що не хоче підвищення пенсій». Він додав, що в НФ виступають за законопроект, але наполягають на «справедливості пенсійної системи» та обмеженні пенсійного навантаження на бюджет разом зі зниженням розміру ВІП-пенсій.
«Опоблок» в особі Бойка виступив проти пенсійного законопроекту. Він аргументував це тим, що «нам здається неприйнятним шантаж, що не буде осучаснення пенсій з 1 жовтня, якщо не буде ухвалений закон», і додав, що у фракції також проти «завуальованого підняття пенсійного віку до 63 років».
При цьому лідер фракції «Самопомочі» назвав пенсійний законопроект фейком і заявив, що «підняття пенсій 1 жовтня може відбутися й без нього». Крім того, Березюк додав, що документ нібито передбачає розрахунок пенсій до 2020 року за «замороженою» зарплатою.
Керівник «Батьківщини» Юлія Тимошенко в останні 30 секунд свого виступу, присвяченому переважно «колосальному глибокому геноциду нації», «екстреному подорожчанню продуктів» і «випуску папірців Нацбанком», також однозначно заявила про те, що її фракція не голосуватиме за пенсійну реформу.
За її словами, документ нібито, крім підвищення пенсій і скасування податку для працюючих пенсіонерів, містить у другій частині якесь «нищення пенсіонерів», і фракція Юлії Володимирівни, яка голосувала за нього в першому читанні, як не билася, не змогла прибрати це з тексту законопроекту.
Чітку позицію щодо судової реформи в своїх виступах зайняли лише БПП та «Батьківщина». Герасимов підкреслив, що не можна провалити фінальне голосування щодо реформи правосуддя й законсервувати стару систему, «об яку сьогодні дуже часто розбиваються і нашої Генеральної прокуратури, і новостворених антикорупційних органів зусилля з боротьби з корупцією».
Своєю чергою, Тимошенко заявила, що судова реформа «позбавить людей останніх прав» і зробить суди доступними лише для людей «з екстремальними грошима».
За бюджет-2018 певну позицію зайняв лише «Народний фронт», який голосуватиме за головний фінансовий документ країни в разі, якщо в ньому передбачать 5% ВВП на оборону, а також закладуть раніше згадані витрати на проведення медичної, пенсійної та освітньої реформ.
Щодо групи «Воля народу», то її лідер Ярослав Москаленко у своєму виступі не виключив підтримку своєї групи, назвавши бюджет «оптимістичним документом», але нагадав про торішню ситуацію, коли розмір мінімальної зарплати збільшили вдвічі відразу після подання документа до парламенту.
Однозначно проти законопроекту про бюджет на 2018 рік висловився лише голова РПЛ Олег Ляшко. Він заявив, що бюджет базується на «масштабних запозиченнях і масштабному дерибані держвласності», й запропонував власну альтернативу – «створювати нові робочі місця через модернізацію, щоб заробляти».
У своєму виступі голова БПП також згадав про поданий проект бюджету, і хоча він і не озвучив чіткої позиції, можна очікувати, що фракція підтримає документ.
Щодо теми можливого введення миротворців ООН на Донбас, то щодо неї чітко висловилися три фракції: «Народний фронт», «Самопоміч» та «Опоблок».
Однозначно за таку можливість виступив Бойко, який заявив, що миротворці ООН на Донбасі дозволять завершити конфлікт і перейти до політичних питань, хоча й не сказав чітко, який саме з наявних в ООН проектів резолюцій підтримує «Опоблок»: російський із миротворцями на лінії розмежування й захистом лише ОБСЄ, чи український – із миротворцями на кордоні РФ.
Своєю чергою, однозначно проти миротворців на Донбасі виступив глава «Самопомочі», який назвав такий крок «ознакою слабкості української держави», й заявив, що цього не можна допускати через «пацифікацію українського війська, яке є єдиним джерелом захисту української державності».
Не виключена підтримка миротворчої ініціативи ООН і з боку «Народного фронту», хоча Бурбак у своєму виступі чітко заявив про те, що фракція однозначно проти російського варіанту резолюції, яка є «пасткою для міжнародної спільноти та України». Крім того, він також зазначив, що рішення ООН про миротворців у будь-якому разі має спочатку отримати підтримку Верховної Ради.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»