Наприкінці минулого тижня Кабінет міністрів затвердив проект державного бюджету на 2018 рік. У ньому передбачається суттєве збільшення фінансування сфери національної безпеки і оборони – більш ніж на 20 мільярдів гривень. Судячи з усього, більшу частину цих грошей отримає Міноборони, в результаті чого, за словами очільника військового відомства Степана Полторака, армія перейде від бюджету утримання до бюджету розвитку. Однак останнім часом проблема витратити гроші стає для армії такою ж серйозною, як і проблема їх отримати.
У новому проекті бюджету на 2018 рік, який Кабінет міністрів ухвалив 15 вересня й уже направив до парламенту, передбачається суттєве збільшення фінансування оборонної сфери – майже до 165 мільярдів гривень. Якщо врахувати, що в 2017 році на потреби національної безпеки було виділено 134,5 мільярдів гривень (згодом витрати збільшувалися, наприклад, на початку серпня президент Петро Порошенко підписав указ про виділення додаткових 6 мільярдів на розвиток оборонного сектора), то можна сказати, що загальне фінансування всіх силових структур буде підвищене майже на 20 мільярдів гривень.
Зарплати як у НАТО: скільки можуть отримувати українські військовіЯкщо вимога секретаря РНБО Турчинова буде виконана, то зарплати українських військових різко зростуть і рядовий отримуватиме більше, ніж нині отримує полковник, розповідає Денис Попович.
Судячи з усього, левову частку цих грошей отримає Міністерство оборони. За словами очільника військового відомства Степана Полторака, наступного року на потреби армії проектом бюджету пропонується виділити 83,3 мільярда гривень, тобто на 20 мільярдів більше, ніж цього. «Передбачається в два з половиною рази збільшити фінансовий ресурс на розвиток озброєння й техніки. Ми переходимо від «бюджету утримання» до «бюджету розвитку», – пояснив він.
Таким чином, якщо в бюджеті 2017 року на модернізацію та закупівлю озброєнь і військової техніки було виділено 6,4 мільярда гривень, то в бюджеті 2018 року Міноборони планує отримати на ці цілі близько 15-16 мільярдів. Напрями, на які планується витратити ці кошти, називалися раніше. Це закупівля новітніх танків «Оплот» (близько $5 мільйонів за одиницю), оснащення армії новітніми засобами радіоелектронної боротьби й безпілотними комплексами, прийняття на озброєння нових ракетних комплексів, наприклад, ракетного комплексу «Вільха», який зараз активно випробовується.
Нагадаємо, ракетний комплекс «Вільха» виконаний на базі радянської реактивної системи залпового вогню «Смерч», але оснащений коригованою ракетою розробки київського КБ «Луч». По суті, це високоточна зброя, що за дальністю дії можна порівняти щонайменше з ракетними комплексами «Точка-У» (до 130 кілометрів), які були прийняті на озброєння ще в середині 1970-х років.
Крім того, раніше секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про необхідність підвищити грошове забезпечення військовослужбовцям. Перш за все посадових окладів та окладів за військовим званням. Загалом, якщо пропозиції Кабміну будуть підтримані парламентом, то в 2018 році армія отримає найбільший бюджет за всю історію існування. Він дійсно дозволить хоча б у невеликих кількостях перейти до закупівель нової зброї, а отже, почати технічне переоснащення армії. Крім того, цей же бюджет, скоріш за все, дозволить підвищити грошове утримання військовослужбовців, а значить, поліпшити їхню мотивацію. Все це, безумовно, піде на користь обороноздатності нашої країни.
Однак це лише в тому разі, якщо цей бюджет буде ухвалений. Нагадаємо, Збройні сили України за всю свою історію ще жодного разу не могли отримати бажану кількість коштів (щоправда, найчастіше вимоги військових урізалися вже на рівні обговорення бюджету в Мінфіні). Крім того, 83,3 мільярда – це все ж досить мало, якщо врахувати, що ще минулого року критична потреба у фінансуванні ЗСУ складала 85 мільярдів гривень. Відзначимо, що світовий досвід пропонує розраховувати потреби армії за такою формулою – $10 мільярдів на 100 тисяч військовослужбовців. А оскільки чисельність ЗСУ становить близько 250 тисяч осіб, легко підрахувати оптимальний рівень фінансування за цією формулою – близько $25 мільярдів.
Друга проблема – це невиконання державного оборонного замовлення, яке набуло хронічного характеру. За інформацією члена комітету з питань нацбезпеки і оборони Дмитра Тимчука, через це армія на передовій не може отримати новітнє обладнання. Зокрема, в 2016 році держпідприємства почали працювати над держоборонзамовленням у травні, а в 2017 році станом на початок липня ця робота ще не розпочалася. Одна з причин – це бюрократія при реалізації вже затвердженого держзамовлення: через затягування підписання договорів на виробництво техніки ЗСУ не можуть отримати її вчасно.
За словами Тимчука, в тому числі через бюрократію, нові бронетранспортери БТР-3, які активно використовуються Нацгвардією й уже взяли участь у бойових діях на Донбасі, досі не прийняті на озброєння армії, а тому не можуть бути включені до держоборонзамовлення.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»