Хороша зустріч майже ні про що. Тези самої зустрічі президентів США і України ми ще обговоримо (на це не буде потрібно багато часу), але й саме висвітлення цієї події в наших ЗМІ варто окремої уваги. З цього й почнемо.
Дональд Трамп і Петро Порошенко спілкувалися понад годину – на цьому акцентують всі лояльні до глави української держави інформаційні ресурси. Але вони мовчать, наприклад, про те, що розмови тет-а-тет у двох лідерів не було. Київ провалив домашнє завдання?
Занадто гарна картинка
«Трамп про зустріч ыз Порошенком в Нью-Йорку: Це було чудово», – ось так просто і, взагалі-то, дещо двозначно назвали новину про цю подію в одному з українських ЗМІ. Таку цитату, думаю, набагато доречніше наводити за результатами зустрічі чоловіка та жінки (в тому разі, якщо джентльмен може собі дозволити таке сказати). Так, Трамп саме це й написав у себе в Twitter. Чи не тому, що більше написати не було чого? Інше видання так намагалося наповнити новину атмосферою позитиву, що на самому початку тексту помістило фразу: «Президент США Дональд Трамп схвально відреагував на зустріч з українським колегою Петром Порошенком»...
З точки зору PR Порошенко вчинив правильно, першим заговоривши про руйнівні урагани в США та про величезний внесок особисто американського президента в ліквідацію їх наслідків. Дональд Трамп дуже охоче і розгорнуто розповів про ці свої клопоти. Це гарантує велику цитованість відповідей Дональда Трампа в американській пресі й, зрозуміло, буде згадано (у пресі, а на ТБ - видно по картинці), що заяви Трамп зробив на зустрічі з українським колегою. Тобто огляд американської преси зі згадуванням про Порошенка буде сьогодні значним за обсягом та приємним для Адміністрації президента України.
Старі ініціативи по-новому
Але по суті зустріч, на жаль, порожня. Саме зустріч, а не «переговори», як намагалися називати цю подію журналісти з президентського пулу. На переговорах ухвалюються якісь рішення, про щось домовляються, а нью-йоркське рандеву Трампа й Порошенка на полях Генасамблеї ООН було присвячене обміну люб'язностями. І констатації фактів. І дуже розмитому озвучуванню намірів.
«Важливо, що США повністю підтримали пропозиції України, мої пропозиції, які були озвучені ще в 2015 році, про розміщення на сході України на окупованій території миротворців з мандатом Ради безпеки ООН», - заявив після зустрічі з президентом Трампом президент Порошенко. Згадуючи й навіть акцентуючи на 2015 році, Петро Олексійович хотів підкреслити, що схвалені були саме його ініціативи, а не російські. Але відразу ж виникає питання: якщо пропозиції настільки гарні, то чому вони лежали під сукном цілих 2 з гаком роки, півтора з яких - за колишньої адміністрації? Втім, краще пізно, ніж ніколи - підтримка США в цьому питанні винятково важлива для України. Тому що без схвалення Вашингтону необхідне рішення не ухвалить Радбез ООН. А якщо підтримка Білого дому вже є, то майже напевно можна припустити, що попереднє схвалення Москви також отримано. Офіційним заявам президента РФ Володимира Путіна на цю тему (як і на будь-яку іншу) вірити не можна, тому таке серйозне погодження має проходити за надійними непублічними каналами.
Президенти-бізнесмени
На початку зустрічі Дональд Трамп звернувся до Петра Порошенка з такими словами: «Ми нещодавно спілкувалися в Білому домі, і я знаю, що з тих пір ви досягли непоганого прогресу - дійсно, великого прогресу. І я б не сказав, що жити в Україні найлегше, але ви з кожним днем робите все більше й більше. Я дійсно чую багато-багато хороших речей. Загалом, Україна йде вперед дуже непогано - дуже непогано». Вельми приємний пасаж... але про що йдеться? Жодної конкретики (і навіть натяку) немає, тому робити припущення складно. Що ж, дійсно не скажеш, що «жити в Україні найлегше», але в чому ж ми домоглися прогресу? Дуже цікаво було б дізнатися!
Петро Порошенко все ж трохи конкретизував позитив, але він стосується зовсім не нашого життя в Україні, а того, як йдуть справи в американського бізнесу: «Я згадаю тільки одну цифру: торговий оборот між Сполученими Штатами й Україною за останні сім місяців збільшився в 2,5 рази, завдяки імплементації нашої угоди. І це ще один знак того, що ми вітаємо американські компанії на українському ринку, створюючи сотні тисяч робочих місць в Україні та США. І це реальний підсумок ефективної співпраці між нашими націями». І тут важлива відповідь Дональда Трампа (ці слова - точно вже не дипломатична нісенітниця, а дуже навіть конкретне повчання): «(Американські - ред.) компанії дійсно дуже потужно заходять в Україну. Вони бачать величезний потенціал там, тож добряче подбайте про них. Окей? Добряче подбайте». Саме зараз відбуваються скандальні процеси у справах американських інвесторів, яких відчутно образили в Україні (зокрема, як і раніше всесильного Дмитра Фірташа звинувачують у масштабному рейдерстві: чекаючи в Австрії на екстрадицію до США він зовсім не втратив впливу на економічні процеси в Україні і на наші суди). Ну і досі пам'ятні квітневі обшуки в найбільшій інвестиційній компанії України (з американським капіталом) Dragon Capital.
Журналісти спробували домогтися хоч якоїсь конкретики і на публічній частині зустрічі навіть змогли поставити цілком пряме й дуже важливе запитання, але ось що з цього вийшло: «Запитання: Президенте Порошенко, вам потрібно більше військової допомоги від Сполучених Штатів? Порошенко: У нас блискуча кооперація зі Сполученими Штатами в секторах безпеки і оборони. Ми безумовно задоволені цим».
Доля Донбасу – доля другого терміну Порошенка
Про першу зустріч-знайомство, яка відбулася 20 червня у Вашингтоні й тривала лише 20 хвилин, Петро Порошенко довго і докладно розповідав на брифінгу на тлі Білого дому. Про вчорашню більш ніж годинну зустріч, власне, повідомити більше і нема нічого. Ну заради справедливості скажемо, що з американського боку представництво було більш ніж солідне: компанію Дональду Трампу склали віце-президент США Майк Пенс, держсекретар Рекс Тіллерсон, спецпредставник Держдепу США з розв’язання конфлікту на Донбасі Курт Волкер, радник президента США з питань національної безпеки Герберт Макмастер. Але річ у тім, що всі вони прибули до Нью-Йорка зовсім не для зустрічі винятково з президентом України, а для участі в роботі Генасамблеї ООН. І останній факт: на закритій частині зустрічі в широкому форматі було вирішено, що Київ розмістить українські бонди на світовому ринку. Тобто позичить ще грошей.
Висновки про другу зустріч президентів США і України можна вмістити в одному абзаці. Перше: Петро Порошенко, як і раніше, «рукопожатний» на Заході, але не в останню чергу в зв'язку з політикою Заходу щодо Москви. Друге: довірчі відносини Трампа й Порошенка так і не склалися, якщо вже вони і з другої спроби не провели особистої зустрічі віч-на-віч. Третє: президент Трамп напевно уважно вислухав перед зустріччю з Порошенком доповідь Курта Волкера, який збирав в Україні окрім військово-політичної інформації також і скарги бізнесменів на нашу корупцію - в тому числі напевно і від іноземних інвесторів, адже не дарма Трамп двічі поспіль повторив фразу «добряче подбайте» з приводу американських інвесторів. Подібні речі публічно і настільки наполегливо просто так не говорять. Ну і четверте: в історії з миротворцями ООН, можливо, буде продуктивне продовження. Москва намагалася перехопити ініціативу, заявивши вустами Путіна на початку місяця, що Кремль готовий лише на місію «блакитних касок» винятково вздовж лінії розмежування і тільки для охорони спостерігачів ОБСЄ, але дуже скоро російський лідер раптово заявив про готовність до компромісу. План «замирення» на Донбасі, мабуть, уже всіма сторонами узгоджений. А про те, яким буде цей процес, можна буде судити вже дуже скоро, коли президент України внесе до парламенту (і докладе всіх зусиль для ухвалення) проект закону про «реінтеграції Донбасу». Успіх в цьому питанні визначить і майбутнє України взагалі, і перспективи Петра Порошенка на другий президентський термін зокрема.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»