Влада Польщі ще остаточно не визначилася зі своїм ставленням до українського закону про освіту.
Про це заявив посол Польщі Ян Пекло в Любліні в рамках конгресу інициатив Східної Європи, повідомляє «Укрінформ», передає «Слово і Діло».
«Польща не долучалася до списку країн, які висловилися проти закону. Ми чекаємо на зустріч із Гриневич, на якій хочемо почути її думку», – наголосив він.
За словами Пєкло, ця зустріч має відбутися найближчими днями.
Тим часом колишній міністр освіти Польщі Кшиштоф Становський зауважив, що розуміє Україну в цій ситуації, адже кожен має знати мову країни, в якій проживає. Зокрема, жителі Польщі здають іспити з точних наук виключно польською.
Нагадаємо, вчора президент Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», ухвалений Верховною Радою 5 вересня 2017 року.
5 вересня депутати Верховної Ради підтримали в другому читанні та в цілому законопроект «Про освіту» (№3491-д), який передбачає широку реформу освітньої галузі. Крім того, закон встановлює, що навчання в усіх українських школах (у т. ч. в місцях компактного проживання національних меншин у прикордонних територіях) починаючи з п'ятого класу має відбуватися виключно державною мовою.
Вища освіта: які зміни обіцяють студентам українські політики?У зв’язку з п’ятничною заявою міністра освіти Лілії Гриневич про розширення можливості навчання та викладання в Україні для іноземних студентів і викладачів, «Слово і Діло» зібрало інші обіцянки щодо реформування вищої освіти.
14 вересня міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії, Румунії та Греції надіслали листа українському колезі Павлу Клімкіну, в якому висловили занепокоєння щодо нового українського закону про освіту.
Із засудженням нового українського закону виступив парламент Румунії, який із цього приводу ухвалив спеціальну декларацію. А президент країни Клаус Йоганніс узагалі скасував візит в Україну через закон.
23 вересня Угорщина закликала ООН провести розслідування щодо ухваленого Україною закону про освіту, аргументуючи це тим, що він порушує право на використання мови національними меншинами.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»