Верховна Рада 5 жовтня ухвалила в повторному другому читанні та в цілому законопроект №2126а про основні принципи гарантування кібербезпеки України. «За» проголосувало 257 народних депутатів.
Про це повідомляє «Слово і Діло», посилаючись на пленарне засідання парламенту 5 жовтня.
За допомогою документа до законодавства додали низку понять: кібератака, кібербезпека, індикатори кіберзагроз, критично важливі об'єкти інфраструктури та ін.
Окрема стаття присвячена тому, що кібербезпека не має означати «утиски в мережі». Так, законопроект не поширюється на дані, які передають у комунікаційних або технологічних системах, а також соцмережах, блог-платформах, для розміщення відеофайлів тощо.
Законопроект про кібербезпеку: найскандальніші правкиВерховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект «Про основні засади кібербезпеки України»: «Слово і Діло» підготувало інфографіку про найскандальніші правки в документі.
Об'єкти кіберзахисту – комунікаційні системи, кому б вони не належали, в яких обробляються національні інформаційні ресурси та/або ті, які використовують в інтересах органів держвлади, правоохоронців та військових; об'єкти критичної інфраструктури; комунікаційні системи, які використовуються для електронного управління, електронної комерції або документообігу.
Є й перелік об'єктів критичної інфраструктури – підприємства в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, в банківському й фінансовому секторі тощо (незалежно від форми власності).
При цьому Кабмін формує умови внесення до переліку об'єктів критичної інфраструктури, Нацбанк – також, але лише в банківській системі.
Полігон хакерських диверсій: що чекає на Україну в епоху кібервійн?Наслідки нещодавньої хакерської атаки спричинили неабиякий резонанс серед українців. Новий фронт кібервійни проти України відкрито вже давно, проте ми й далі залишаємося вразливими до таких загроз. Чи вдасться змінити ситуацію?
В Україні кібербезпекою займаються безліч органів – Держспецзв'язку, Нацполіція, СБУ, Міноборони, Генштаб ЗСУ, розвідка та Нацбанк.
У законопроекті детально прописані повноваження кожної з цих служб. Зокрема, Держспецзв'язку забезпечує функціонування Державного центру кіберзахисту, урядової команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, СБУ бореться з кібершпіонажем, Міноборони готується відбити військову агресію в кіберпросторі тощо.
Діяльність усіх зазначених органів координує президент через РНБО та Національний координаційний центр кібербезпеки в складі РНБО.
Зі свого боку уряд створює умови для роботи системи аудиту інформаційної безпеки на об'єктах критичної інфраструктури.
Нагадаємо, США виділять Україні мільйони на кібербезпеку.
Раніше повідомлялося, що президент Петро Порошенко доручив посилити заходи кібербезпеки.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»