Комітет Верховної Ради з питань правової політики й правосуддя рекомендував надіслати два з наявних у парламенті трьох проектів закону, які передбачають скасування депутатської недоторканності, на розгляд Конституційного суду. Йдеться про «свіжі» законопроекти авторства президента та народних депутатів. Ще один – той, в якому йдеться про недоторканність суддів та депутатів, профільний комітет рекомендує взагалі зняти з розгляду. Про це в середу повідомив заступник голови цього комітету, народний депутат Леонід Ємець.
Власне, рішення про направлення законопроектів про зняття недоторканності до Конституційного суду – суто формальність, адже, згідно з Основним законом, Верховній Раді ухвалювати такі рішення без урахування думки суддів КСУ й так заборонено. В цій ситуації ми бачимо затягування процесу ухвалення рішення, хоч і обґрунтоване законом. Тим часом за стінами парламенту розігруються неабиякі пристрасті, адже учасники акції протесту, що вчора прийшли до урядового кварталу, вимагають якраз скасування депутатської недоторканності. Точніше, це одна з трьох вимог, продиктованих відвертою беззбройністю й без того беззубих правоохоронної та судової систем України перед злочинцями, яких захищає депутатський мандат.
Дві інші вимоги – створити, врешті-решт, антикорупційний суд і змінити виборчу систему, відкривши виборчі списки.
Якщо ви думаєте, що ці вимоги, або хоча б частина з них, нові, то глибоко помиляєтеся. Всі вони раніше звучали в заявах тих чи інших політиків, але от біда: обіцяти – не означає одружитися, а проводити наступні вибори за відкритими списками означає поставити хрест на можливості провести до Ради затятих завсідників, чиє місце в списку оцінюється в семизначну суму. Зважаючи на це, «Слово і Діло» вирішило нагадати читачам, хто з політиків обіцяв зробити те, чого зараз вимагають мітингувальники під парламентом.
Порошенко
Президент уже провалив обіцянку провести вибори парламенту в 2014 році за відкритими списками. На відміну від сьогодні, тоді глава держави ще мав величезний кредит довіри, який він не змарнував, навіть не виконавши цю обіцянку. Може, не вистачило часу, може, впливу. Зараз ці відмазки вже явно не пройдуть. Втім, спроби заговорити питання в комітетах і робочих групах Ради, що робляться пропрезидентською фракцією, так само, як і виправдання, мовляв, за відкритими списками вже ж пройшли місцеві вибори, мають місце.
Президентська ж обіцянка скасувати депутатську недоторканність поки перебуває «в процесі виконання». У всякому разі, інший статус «Слово і Діло» їй надати не може, хоча, якби в нас на сайті була категорія «виконується через сяк-так», то, мабуть, для цієї обіцянки Порошенка вона б підійшла ідеально. Рухів і шуму багато, толку мало. Нагадаємо, Верховна Рада вже голосувала за скасування депутатської недоторканності в першому читанні. І як же гарно все тоді було: «за» проголосували 365 нардепів (небачена активність!), прозвучали десятки полум'яних промов про важливість такого кроку. В червні схвальне рішення щодо цього законопроекту виніс Конституційний суд. Після цього залишалося зробити вирішальний крок – проголосувати законопроект у цілому. Але саме його сьогодні порекомендував зняти з розгляду профільний комітет. А це означає, що з новим проектом закону – чи то депутатський, чи президентський – доведеться пройти аналогічний шлях. Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову. Відзначимо, втім, що депутати в сесійній залі можуть і не підтримати рішення комітету. Все вирішиться 19 жовтня.
Гройсман
Прем'єр-міністр хоч і є представником виконавчої влади, але до висунутих мітингувальниками норм стосунок має прямий. По-перше, в нього за плечима робота спікером парламенту, по-друге, імплементувати всі нововведення доведеться саме керованим ним відомствам. Так, наприклад, у програмі дій уряду Гройсмана є пункт про запровадження на парламентських виборах пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Прекрасний пункт, що датується 2016 роком, коли він і обійняв посаду прем'єр-міністра. Але що заважало Гройсману виконати цю обіцянку, перебуваючи на посаді голови Верховної Ради?..
Так само на спікерській посаді він не впорався з обіцянкою ухвалити закон про скасування депутатської та суддівської недоторканності (причому, озвученою щонайменше двічі).
Парубій
Від спікера колишнього перейдемо до спікера чинного. Незважаючи на те, що Парубій як політик, по суті, сам є продуктом Революції Гідності (колишній комендант Майдану зайняв найвище серед товаришів з акціяй протесту місце), особливого завзяття виконувати вимоги вулиці в нього поки не спостерігається. Втім, і жодної невиконаної обіцянки у Парубія, треба визнати, за вказаними темами немає. Але порівняйте риторику: в травні 2016 року він обіцяв, що «докладе максимум зусиль» для ухвалення закону про вибори народних депутатів за пропорційною системою з відкритими списками. Минуло півтора року, й Парубій знову говорить про нове виборче законодавство: мовляв, ухвалимо, але лише після медреформи та скасування депутатської недоторканності. Окей, не питання, чекаємо.
Ну а як же тоді у спікера йдуть справи зі скасуванням цієї самої недоторканності? Та приблизно так само, як і з законом про вибори. В липні цього року він уже обіцяв, що Рада його розгляне, але після рішення профільного комітету. Сьогодні воно з'явилося, й, як ми вже писали вище, рішення це негативне. А між тим учора Парубій обіцяв, що парламент розглядатиме його в четвер, 19 жовтня. Ось завтра й може з'явитися в досьє політика перша невиконана обіцянка на цю тему.
Народні депутати
Звичайно, перераховувати позиції, виконані й невиконані обіцянки всіх нардепів із питань виборчого законодавства, скасування недоторканності та антикорупційного суду немає сенсу. Тому обмежимося найбільш яскравими особистостями, в тому числі депутатами, які озвучують позиції фракцій і груп. Ну а почати пропонуємо з програм політичних сил, з якими вони йшли на вибори 2014 року.
Так, обіцянки домогтися проведення виборів за новим виборчим законодавством, що включає, зокрема, відкриті списки, містилися в передвиборчих програмах «Блоку Петра Порошенка», «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка.
Скасування депутатської недоторканності внести до своїх програм визнали справою честі «Самопоміч» і все ті ж «Батьківщина» з РПЛ.
Але програми програмами, а ось вам свіжі заяви депутатів щодо перерахованих питань.
Відкриті виборчі списки. Про намір підтримати зміни до виборчого законодавства вже найближчим часом заявили Олег Березюк (який запевняє, що за це проголосує й уся «Самопоміч»), Юрій Бойко (говорить, що «Опоблок» проголосує за відкриті списки та пропорційну систему). А ось Максим Бурбак явно хитрує, пропонуючи розробити новий законопроект (авторами, як він міркує, звичайно ж, стануть депутати з «Народного фронту»).
Скасування депутатської недоторканності. Тут обіцянок, звичайно, хоч греблю гати. Бойко, Вілкул, Герасимов, Ірина Луценко – всі обіцяли підтримати скасування депутатської недоторканності разом із товаришами з фракцій. Утім, їм ще належить визначитися, за який саме з трьох законопроектів голосувати.
Антикорупційний суд. Попри те, що документ отримав несхвальну оцінку Венеційської комісії через те, що був внесений народним депутатами, а не президентом, у разі його перевнесення він має шанси бути проголосованим. Принаймні в цьому намагаються нас переконати чимало парламентарів. Зокрема, Єгор Соболєв обіцяє, що зніме з реєстрації свій проект закону, якщо такий буде поданий адміністрацією Порошенка. Підтримати його пообіцяли БПП (в особі голови фракції Артура Герасимова), «Народний фронт» (у цьому впевнений Андрій Тетерук) і «Батьківщина» (про це заявляє Іван Крулько). Щоправда, депутати останньої уточнюють, що не підуть на жодні компроміси, якщо не буде створений Вищий антикорупційний суд.
Приблизно окреслили свої позиції за всіма зазначеними вище питаннями представники фракцій і на вчорашній погоджувальній нараді, з підсумками якої можна ознайомитися завдяки нашій інфографіці. Ну а наприкінці тижня ми, як завжди, пройдемося найважливішими тезами й розповімо, що ж з озвученого у вівторок було виконано, а що депутати знову пустять на безрік.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»