У четвер, 26 жовтня, представники Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз прибудуть до Києва. Обидва кримськотатарських громадських діяча були незаконно засуджені російською окупаційною владою в Криму, однак 25 жовтня були звільнені з-під варти та переправлені на територію Туреччини. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв повідомив, що звільнення Умерова та Чийгоза стало можливим завдяки домовленостям між президентами Туреччини Реджепом Ердоганом і України Петром Порошенком під час візиту першого в Україну. Які ж козирі могли бути пред'явлені російській стороні, щоб та погодилася звільнити Умерова та Чийгоза?
Першим про звільнення помітних представників Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза повідомив 25 жовтня російський адвокат Микола Полозов. «Ще два заручника, два українських політв'язня здобули свободу. Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров – безстрашні герої кримськотатарського народу. Сьогодні вони звільнені від кримінального переслідування. Це закономірний результат титанічних зусиль, успішно проведеної юридичної, політичної та дипломатичної роботи», – заявив Полозов у себе в Facebook.
Вранці 25 жовтня Умерова та Чийгоза на різних автомобілях доставили до Сімферополя. А звідти літаком вони були вивезені на територію Туреччини. Ввечері 26 жовтня анонсується прибуття до Києва.
Як відомо, Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз були незаконно засуджені російською окупаційною владою в Криму до різних термінів позбавлення волі. Зокрема, Чийгоз 11 вересня отримав 8 років колонії суворого режиму нібито за «організацію масових заворушень». А 27 вересня Сімферопольський районний суд призначив Умерову покарання у вигляді дворічного перебування в колонії-поселенні (вид російських пенітенціарних установ, куди поміщають осіб, які скоїли нетяжкі злочини). Умеров звинувачувався в публічних закликах до «порушення територіальної цілісності РФ» в ефірі телеканалу ATR.
Після винесення вироку Чийгозу його адвокат Полозов заявив, що «російська влада буде використовувати цей факт у політичних торгах». А після того, як Чийгоз і Умеров були відпущені на волю, російські ЗМІ передали слова Полозова про те, що механізм звільнення кримських політв'язнів «найкраще можуть пояснити в Кремлі».
При цьому Полозов відзначив, що ані Чийгоз, ані Умеров не писали жодних прохань про помилування президенту РФ Володимиру Путіну, хоча, за даними російських ЗМІ, відповідне звернення на ім'я Путіна подав муфтій Криму Еміралі Аблаєв. Відомо також, що політв'язнів просто відпустили на волю – обмін на когось у цій ситуації не передбачений.
Своєю чергою лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що видача стала можливою завдяки домовленостям, досягнутим під час нещодавнього візиту президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в Україну. Цю інформацію підтвердив у себе в Facebook і президент Петро Порошенко, зазначивши, що переговори з Ердоганом на цю тему велися не лише в Києві, а й у Нью-Йорку.
Але в будь-якому разі звільнення Чийгоза та Умерова було б неможливим без бажання російської сторони. Які ж аргументи змусили Кремль санкціонувати цей крок?
Видача Умерова та Чийгоза Туреччині: саме в таких випадках слова про підтримку набувають сенсуАхтема Чийгоза та Ільмі Умерова видали Туреччині, згодом їх відправлять в Україну. Про помилування до Путіна вони не зверталися. Як оцінюють такий прецедент експерти?
Якщо взяти до уваги роль Туреччини, то потрібно подивитися, де саме інтереси турецької й російської сторін перетинаються настільки, щоб стати предметом торгів. А це війна в Сирії, в якій беруть участь і Росія, і Туреччина. Російський блогер Анатолій Несміян (el-murid), який активно висвітлює події на Близькому Сході, вказує на справжню причину участі Росії в сирійській війні. На його думку, це прагнення побудувати газопроводи в обхід України, щоб позбутися критичної залежності від української газотранспортної системи, яка потрібна для транзиту газу на європейський ринок. Першим обхідним шляхом є «Північний потік», а другим – «Турецький потік», який планується запустити з Краснодарського краю Росії дном Чорного моря, а потім через західну частину Туреччини направити його до південно-східної частини Європи. Однак рентабельним цей проект стає лише в тому разі, якщо через нього буде запущений іранський або катарський газ, який має пройти територією Сирії. А це буде неможливо, якщо не зберегти дружній для РФ режим Башара Асада.
Зараз із реалізацією проекту «Турецький потік» виникають проблеми, пов'язані в тому числі й із несприятливою для РФ військовою ситуацією в Сирії. Тому звільнення видних кримськотатарських діячів могло стати необхідною «платою» за розв’язання хоча б частини з них.
Ще одна важлива причина – це спроба РФ пом'якшити санкції, накладені за анексію Криму в 2014 році. Звільнення Чийгоза й Умерова – це жест доброї волі, який російське керівництво може використовувати як аргумент для відповідних політичних торгів.
Чому посередником у звільненні Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза була обрана саме Туреччина? Відповідь досить проста: на території Туреччини проживає велика кримськотатарська діаспора чисельністю не менш ніж 2 мільйони осіб (у десять разів більше, ніж у Криму). Ці люди підтримують зв'язок із Кримом, шанують Мустафу Джемілєва та допомагають кримським татарам, що проживають на півострові. Та й самі кримські татари їздять до Туреччини, в тому числі на навчання. Тому інтерес Анкари до долі видатних кримськотатарських громадських діячів зовсім не викликає подиву.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»