В МЗС України закликали не шукати паралелей із кризою в Іспанії, підтримавши територіальну цілісність цієї країни. Логічно, адже ми самі страждали від сепаратизму й не могли зайняти іншу позицію.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Незалежність Каталонії. Чому ситуацію в Іспанії варто порівнювати з Україною» для «Слова і Діла» висловив журналіст, військовий експерт Денис Попович.
«Події в іспанській провінції дійсно в корені відрізняються від того, що відбувалося в Криму та на Донбасі, тому що прагнення каталонців до незалежності не підігрівається ззовні», – зазначив Попович.
«10 жовтня глава уряду автономії Карлес Пучдемон підписав декларацію про проголошення незалежності Каталонії. Уже 27 парламент Каталонії на таємному голосуванні проголосив незалежність регіону, але того ж дня Сенат Іспанії, відповідно до статті 155 Конституції, підтримав введення прямого управління Каталонією. Як результат – розпуск уряду, парламенту й вибори на 21 грудня», – нагадав журналіст.
Офіційна позиція української сторони – підтримка Іспанії, уточнив він.
«Не може Україна, яка сама натерпілася від сепаратизму, підтримувати схожі процеси в інших державах», – додав Попович.
За його словами, каталонський сепаратизм дійсно не має нічого спільного з українським.
Незалежність Каталонії: що змусило владу передумати й поки не відокремлюватися від ІспаніїВлада Каталонії провела референдум і стійко тримала курс на незалежність, проте в останній момент просто підписала декларацію, відклавши голосування. Що змусило зробити крок назад, розповіли експерти.
«Події в Криму та на Донбасі, незважаючи на зовнішню схожість із каталонським сценарієм, були спровоковані й підтримувалися РФ. Каталонський сепаратизм не підігрівали зовнішніми силами. В ньому є те, чого не було в 2014 році в Україні: давнє бажання самих жителів регіону відокремитися від Іспанії», – підкреслив Попович.
Фахівець нагадав, що боротися за незалежність Каталонія почала ще в XIX столітті.
«Після переговорів провінція залишилася в складі королівства. Потім каталонці вирішили відокремитися в 1930-х роках. Але активістів заарештували, а під час громадянської війни Каталонія була змушена підтримати республіканську владу. Тоді перемогу в цій війні здобули противники республіки – війська генерала Франко. Це призвело до репресій щодо каталонців і лише посилило в регіоні сепаратистські настрої. В 1979 році Каталонія отримала статус автономії, визнання каталонської мови й власний уряд – Женералітат», – пояснив експерт.
Також він уточнив, що в 2006 році автономний статус був розширений у бік збільшення фінансової самостійності Каталонії.
«Менше з тим із 2009 року почали проводитися неофіційні референдуми, на яких каталонці підтримали ідею незалежності. Декларацію про суверенітет ухвалили в 2013 році», – продовжив Попович.
Підбиваючи підсумки, експерт зазначив, що певні паралелі з каталонською історією є, але в іншому аспекті.
«Паралелі в каталонській історії слід проводити не між Україною та «Л/ДНР», а раддше між Україною в складі Російської імперії та СРСР у зв'язку з бажанням українців відокремитися від метрополії й створити власну державу. А в цьому випадку виникає інше запитання: ситуація в Каталонії – це сепаратизм чи все-таки національно-визвольна боротьба?», – резюмував Денис Попович.
Докладніше читайте в матеріалі «Незалежність Каталонії. Чому ситуацію в Іспанії варто порівнювати з Україною».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»